Вся база английского в одной инфографике

Всем привет, друзья!

Сегодня хочу поделиться большой, но очень информативной инфографикой по базовым основам английского языка от моего любимого сайте AdMe.Несмотря на то, что в ней изображены довольно базовые вещи, думаю, многие найдут в ней то, чего не знали. У всех у нас есть "пробелы", эта инфографика поможет закрыть многие из них.Больше мне добавить нечего - смотрите сами. Спасибо AdMe за этот мега-ценный и кропотливый труд.

Большая схема базовых основ английского

5 креативних методів дізнатися, як учні засвоюють ваші уроки

Як отримати від учнів якісний зворотний зв’язок, щоб дізнатися, що вдається їм добре, а що потребує додаткових пояснень? Стандартне опитування не завжди може бути ефективним. Тоді на допомогу прийдуть креативні фідбеки (від англ. feedback — зворотний зв’язок). Вони перетворюють процес оцінювання на частину навчального процесу та втягують школярів у конструктивний діалог.

«Піца»

Для кого? Молодша та середня школа.

Намалюйте на ватмані чи дошці коло. Розділіть його на чотири частини-сектори. Зверху кожного «шматочка» цієї імпровізованої «піци» напишіть твердження: «Мені зрозуміло все, про що говорив учитель», «Мені було цікаво на цьому уроці», «Інформація була новою для мене», «Мені подобається тут і я чекаю наступних уроків/занять».

Тепер запропонуйте кожному учню поставити чотири цятки — біля кожного твердження. Поясніть їм, що чим ближче цятка до середини «піци», тим більше вони згодні з твердженням.

Навіщо?

Такий фідбек займає зовсім небагато часу (2-5 хвилин), проте дасть вам загальний зріз знань і вражень класу. Завдання такого типу не викликають внутрішнього супротиву в дітей. Адже не вимагають ніяких надзусиль: поставити цятку — це нескладно та швидко.

Водночас, для вас така «піца» є діагностикою власної роботи. Якщо в результаті цятки знаходяться на периферії, варто подумати про зміни вмісту уроку та доступніший виклад для дітей, нові методи чи розвантажувальні трихвилинні ігри.

За потреби, якщо хочете отримати детальніший фідбек від класу, можна намалювати більше секторів.

«Долонька»

Для кого? Молодша школа.

Запропонуйте дітям обвести контури руки на аркушах паперу. Кожен палець — це місце, де записують відповіді на запитання.

Вказівний палець — «Мій настрій», великий палець — «Що цікавого я вивчив сьогодні?», середній — «Що було важко? Які я мав труднощі?», безіменний — «Мені не сподобалося сьогодні», мізинець — «Що б я хотів ще вивчити? Що мені було б цікаво?»

Навіщо?

Завдання такого типу демонструють дітям ще змалку, що їхня думка цінна та буде врахована вами. Це спонукає їх вчитися обдумувати та висловлювати свої відчуття.

А оскільки це відбувається в ігровій формі, діти не переживають стрес і не думають, що їх хтось оцінюватиме. Ви налагоджуєте довірливі контакти та робите своєрідну діагностику успіхів, труднощів та навчальних потреб дітей.

«Сьогодні я…»

Для кого? Середня та старша школа.

Візьміть м’яку іграшку чи м’яч. Розкажіть смішну історію, чому саме цей персонаж тепер житиме в класі.

Наприклад: «Це Боб, кажан із Пенсильванії. Боб любить подорожувати, а ще його дуже цікавить усе нове. Хоча йому вже 300 років, він не перестає читати книги та пізнавати світ. Зараз ми будемо відповідати на запитання: «Чого я навчився сьогодні?» та «Що мене здивувало, вразило, надихнуло сьогодні?», і передаватимемо Боба один одному».

Діти відповідають на запитання та кидають іграшку. При цьому називають ім’я учня, якому вони передають слово. Аж поки іграшка не повернеться до вчителя.

Навіщо?

Історії та цікаві традиції запам’ятовуються. Учні охочіше долучаються до чогось, що має своє пояснення, здається їм близьким.

Такі фідбеки виконують дві функції: згуртування класу та отримання загальної інформації про те, що найбільше зацікавило учнів. Їхні відповіді допоможуть вам зорієнтуватися, як втримувати увагу класу та мотивувати навчатися.

«Дерево»

Для кого? Середня та старша школа.

Намалюйте на ватмані дерево з корінням та кроною. Роздайте дітям по два стікери одного кольору та по два — іншого. Завдання — написати дві речі, які запам’яталися чи сподобалися на уроці, і дві — що не сподобалися чи були нецікаві. Перші стікери діти ліплять на кроні дерева, другі — біля коріння.

Навіщо?

Такий тип фідбеків дає розширену інформацію про те, що цікавить учнів, а що здається їм нудним.

Крім того, за умови анонімності, учні можуть написати свою думку про ваш стиль викладання та особливості подання матеріалу. Це дасть широке поле для роздумів та пошуку нових рішень у викладацькій практиці.

«Валіза»

Для кого? Середня та старша школа.

Найкраще робити цей тип фідбека перед канікулами. Запропонуйте дітям намалювати валізу чи рюкзак — кому що більше до вподоби.

Усередині валізи учні малюють, пишуть слова чи речення. Усі вони є відповідями на запитання: «Що ти забираєш із собою з цього предмета?» Для тих, хто невдовзі закінчує школу, запитуйте так: «Що ти забираєш із собою зі школи?»

Навіщо?

Це допоможе в творчій формі підсумувати час, проведений у школі, переосмислити значення навчання та дружби.

Правила особистої дисципліни.

1. Тримайте обіцянки. Особливо, якщо мова про телефонний дзвінок.

2. Не вистачає часу? Затримуєтеся? Не тримайте інших в невіданні. Дайте знати.

3. Оберігайте чужі мрії, тоді і ваші ніхто не чіпатиме.

4. Люди, що залишили Вас у важку хвилину, повинні бути викреслені з вашого життя.

5. Батьки завжди поруч. Ми часто нехтуємо їх суспільством і ми навіть цього не помічаємо. Не варто цього робити. Адже в один день вони підуть назавжди і час вже не повернути.

6. чемний командирам здавали фортеці без бою. Будьте ввічливі, і перед вами відкриються багато дверей.

7. Телевізор розріджує мізки. Він пригнічує волю. Краще навіть його не включати.

8. Вчіться писати і говорити грамотно.

9. Помилки можна виправити, тільки визнавши їх.

10. Немає сенсу скаржитися на свої проблеми і невдачі. Практично всім на це начхати.

11. Не створюйте і не вірте чуткам.

12. Ранок вечора мудріший. Чи не можете знайти вихід із ситуації - ляжте і виспіться. Підсвідомість прекрасно знайде вихід зі складної ситуації.

13. Не зациклюйтеся на одному і тому ж. Йдіть уперед. Зволікання - смерті подібно!

14. Не важливо, наскільки серйозно Ви сваритеся з людиною. Не смійте переходити на особистості або «бити нижче пояса». Конфлікт вщухне. Швидше за все - ви помиріться, а ось кинуті в запалі сварки фрази ще не раз стануть між вами німим докором.

15. Ніколи не брешіть. Брехня породжує тільки брехня і розчарування.

16. Придумали що-небудь - обов'язково запишіть.

17. Насамперед, виконуйте те, що Вам найменше хочеться зробити.

18. Ніхто нікому нічого не винен. Сувора правда життя. Звикайте до цього, поступово стираючи зі свого лексикону це слово. В іншому випадку - самі загрузнете в боргах.

7 способів застосувати сторітелінг на уроках

Метод сторітелінгу, або розповідання історій, особливо ефективний в епоху технологій, коли факти, що їх мають запам’ятати на уроках учні, губляться серед інформаційного шуму. Вдало побудована історія має великий шанс прижитися серед учнівської аудиторії. Адже розповідання історій передбачає вкраплення власного або чужого досвіду, комунікацію та емоційне співпереживання. Донесення ідеї, а не лише інформації. Ось кілька прикладів того, як метод можна застосовувати на заняттях з конкретних дисциплін.

     Українська мова

На одному з уроків запропонуйте кожному учню скласти розповідь на вільну тему, вживаючи, наприклад, не менше 20 дієслів чи прикметників. Або поміркуйте над спільною історією, де будуть використані всі відомі класу синоніми до слова «дім». Можна також поекспериментувати з молодіжним сленгом: пошукайте разом синоніми до слова «класно» та включіть їх в історію.

Для чого: Такі завдання значно збільшують словниковий запас, впливають на точність і чистоту мови. Розвивають усне та писемне мовлення. Також вправа ефективна, коли необхідно закріпити знання про окремі частини мови.

           Українська та зарубіжна література

Запропонуйте учням обрати одного героя чи героїню з твору, який вони прочитали, та приготувати невеличкий виступ-розповідь на тему «Який я персонаж?». У виступ варто включити цікаві факти про героя, його пригоди і ту епоху, про яку учні дізналися з твору.

Для чого: Діти вчаться більш повно уявляти час та події, описані в літературному творі, аналізувати й зіставляти важливі факти, продумувати структуру публічного виступу. Для слухачів це теж має хороший ефект: імовірність того, що вони запам’ятають літературний твір і конкретні моменти з нього, значно зростає. Адже тепер в уяві закріпиться стійка асоціація: літературний твір — цікавий виступ когось з однокласників. Також вправа розвиває емоційний інтелект і здатність до емпатії.

    Математика

Запропонуйте дітям створити короткі повчальні історії про взаємини цифр. Наприклад, на уроках, де учні вчаться додавати та віднімати, вони можуть розповідати про те, як дві цифри (наприклад, 8 і 2) посварилися, і почалися втрати для обох сторін (8-2=6). А потім цифри знову зустрілися і почали дружити (8+2=10).

Можна використовувати історії й у старших класах. Запропонуйте учням поміркувати над запитаннями: «Про що мріє Х?», «Навіщо існує cos?», «Якими предметами могли би бути трикутник, коло?».

Для чого: Персоніфікація цифр, математичних символів та елементів допоможе дітям краще запам’ятати конкретні приклади, формули та способи розв’язування задач. Крім того, такі ігри-історії допомагають розрядити навчальну атмосферу, дати перепочити перед новою порцією інформації. Діти вчаться з думкою про те, що наука — ближча, ніж здається. Адже коло, наприклад, асоціюватиметься з тортом та історією, у якій воно фігурувало.

 Історія

Запропонуйте учням у невеликих групах (3-4 особи) підготувати 10-хвилинні виступи з теми, яку вони зараз проходять. Наприклад: «Один день з життя козака», «Як жилося князям Київської Русі?», «Як змінилися права жінок за останні сто років?». Обов’язкова умова: використання в історіях конкретних історичних дат, подій та героїв. Також можна попросити учнів поставити себе на місце відомих історичних персонажів та подумати над варіантами важливих рішень, які вплинули на хід української чи світової історії.

Для чого: Метод вчить повністю занурюватися в ті чи інші історичні періоди, переосмислювати значення подій, розуміти причинно-наслідкові зв’язки, створює творчі асоціації: епоха — події, людина — епоха. 

Біологія

Запропонуйте дітям розповісти, яким звіром чи рослиною кожен хотів би бути та чому. Або попросіть їх скласти розповідь про те, якою «чарівною суперсилою» володіє їх улюблена тварина. Можна також запропонувати учням підготувати коротенькі доповіді на тему: «Кого з тих істот, яких вже немає на Землі, ви б хотіли повернути та чому?».

Для чого: Незважаючи на ігрову форму, такі історії сприяють систематизації знань про рослинний і тваринний світ, спонукають до аналізу, творчого підходу та мотивують самостійно дізнаватися цікаві факти, що не входять до програми.

Іноземна мова

Перетворіть урок іноземної на прес-конференцію. Запропонуйте учням уявити себе, наприклад, відомими кінозірками чи спортсменами та поспілкуватися з «журналістами» (їх роль, звісно, зіграють однокласники) про своє минуле, сьогодення та плани на майбутнє. Звичайно ж, іноземною мовою. Умова: використання слів з лексичної теми, яку учні проходять у цей момент. У кожному новому запитанні від «журналіста» та в кожній відповіді від «зірки» мають бути використані мінімум два нових слова з поточної теми.

Для чого: Публічні виступи й підготовка до них допомагають краще запам’ятати та навчитися використовувати нову лексику й мовні конструкції. Крім того, такі вправи дозволяють зрозуміти логіку часових форм і мотивують вживати їх на практиці.

Фізика та хімія

Біографії великих вчених та їх відкриттів рідко бувають нудними. Пригадайте разом з учнями, наприклад, Ньютона з його яблуком та запропонуйте вигадати свою версію розповіді на тему «Як це було?».

Нехай учні складуть коротенький сценарій для фільму жахів, в основі сюжету якого — історії невдалих спроб та експериментів, що передували відомим винаходам.

Для чого: Діти вчаться аналізувати причини та передумови відкриттів, виклики, які стояли перед вченими. Починають розуміти, що в будь-якій науці та сфері діяльності завжди є людський фактор. Такі вправи мотивують пробувати і не боятися невдач. Дитина подумає: «Гаразд, вони змогли, значить, і я зможу».

У МОН розповіли, коли запровадять ЗНО для студентів технікумів

Для студентів коледжів та учнів закладів професійно-технічної освіти, які вступили до цих закладів на базі 9-річної середньої освіти, протягом декількох наступних років буде запроваджено складання державної підсумкової атестації за курс повної загальної середньої освіти у форматі зовнішнього незалежного оцінювання (ЗНО).

Про це Укрінформу сказав директор департаменту вищої освіти МОН Олег Шаров.

«Є рішення Міністерства освіти і науки, що з 2018 року для державної підсумкової атестації як студентів коледжів, що здобувають рівень молодшого спеціаліста, так і учнів закладів професійно-технічної освіти почне використовуватись формат ЗНО. У наступному році це буде один предмет - українська мова та література. Протягом двох-трьох років складання ЗНО як державної підсумкової атестації як в старшій школі, так і в коледжах, і закладах професійно-технічної освіти планується привести до однакової схеми", - сказав Шаров.

Він додав, що в подальшому буде вводитися така система, коли результати ЗНО для молодших спеціалістів будуть враховуватися при вступі на бакалаврат.

"У 2019 році для тих спеціальностей, де підготовка молодших спеціалістів на базі 9 класів триває три роки, можна передбачати врахування результатів ЗНО з української мови та літератури при їх вступі для продовження навчання на бакалавраті на старших курсах або зі скороченим терміном навчання. Відповідно у 2020 році можна буде враховувати ЗНО на тих спеціальностях, де навчання на базі 9 класу триває 3,5 або 4 роки", - зазначив Шаров.

За його словами, запровадження ДПА у форматі ЗНО дозволить студентам коледжів та учням закладів професійно-технічного освіти користуватись усім спектром пропозицій закладів вищої освіти.

Новий закон про освіту: які повноваження має місцева влада

Чи дозволяє новий закон “Про освіту” місцевим органам створювати відділи та департаменти освіти? Чи зможуть вони контролювати школи?

I. Повноваження місцевих органів з управління закладами освіти

Стаття 66 нового закону про освіту.

1.     Відповідають за реалізацію державної політики у сфері освіти та забезпечення якості освіти на відповідній території, забезпечення доступності освіти.

2.     Планують та забезпечують розвиток мережі закладів освіти.

3.     Мають право засновувати заклади освіти, а також реорганізовувати та ліквідовувати їх.

4.     Забезпечують рівні умови для розвитку закладів освіти всіх форм власності.

5.     Забезпечують гуртожитками та/або перевезенням здобувачів профільної середньої та професійної (професійно-технічної) освіти, які навчаються не за місцем проживання (обласні ради).

6.     Закріплюють за закладами початкової та базової середньої освіти територію обслуговування (районні, міські ради та ради об’єднаних територіальних громад).

7.     Забезпечують та фінансують підвезення учнів і педагогічних працівників до закладів початкової та базової середньої освіти і у зворотному напрямку (у разі потреби – транспортними засобами, пристосованими для перевезення осіб, які пересуваються на кріслах колісних).

Всі зазначені повноваження не передбачають втручання місцевих органів у внутрішню діяльність закладів освіти, але можуть передбачати отримання необхідної інформації.

Практика минулих років свідчить, що місцеві органи часто зловживають вимогами щодо надання інформації. Тому варто передбачити певні запобіжники таким зловживанням у законодавстві чи принаймні розробити методичні рекомендації для місцевих органів щодо реалізації цих повноважень. У перспективі вся інформація має бути в єдиній електронній базі, і підстави вимагати щось додаткове зникнуть.

Також можуть бути спроби місцевих органів втручатися до внутрішніх справ закладів освіти під приводом своєї відповідальності за реалізацію державної політики.

Але існує стаття 19 Конституції України, відповідно до якої органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їхні посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, у межах повноважень та в спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Тому будь-які вимоги місцевих органів правомочні лише за умови, що вони прямо передбачені законами.

Стосовно управління освітою, це закон про освіту, а також закони про дошкільну, загальну середню, професійно-технічну і позашкільну освіту. Зокрема, якщо обмежитися законом про освіту, то для того, щоб місцеві органи могли відповідати за реалізацію державної політики, закон надає їм повноваження, передбачені у п. 2–7.

Таким чином місцеві органи як органи управління освітою не мають ніяких повноважень з безпосереднього управління закладами освіти. Тому вони не можуть делегувати такі повноваження будь-кому, зокрема, обласним, районним відділам освіти.

Натомість, місцеві органи мають обов’язок забезпечувати розвиток мережі закладів освіти, доступність освіти, підвезення учнів.

Для цього вони можуть створювати відповідні структурні підрозділи. Але ці підрозділи мають не управляти закладами, а забезпечувати їхню діяльність. Тобто виконувати для них сервісні функції.

Також вони можуть виконувати функції збору і аналізу статистичної інформації, прогнозування, планування (на рівні відповідної території) тощо. Тобто виконувати підготовчу аналітичну роботу для прийняття рішень відповідними місцевими органами.

II. Місцеві органи також можуть бути засновниками закладів освіти. Повноваження засновників (однакові для всіх – КМУ, місцевих органів, фізичних та юридичних осіб) визначає стаття 25. Відповідно до неї:

Засновник закладу освіти або уповноважена ним особа:

1.     затверджує установчі документи закладу освіти, їх нову редакцію та зміни до них;

2.     укладає та розриває трудовий договір (контракт) з керівником закладу освіти у порядку, встановленому законодавством та установчими документами закладу освіти;

3.     затверджує кошторис та приймає фінансовий звіт закладу освіти у випадках та порядку, визначених законодавством;

4.     здійснює контроль за фінансово-господарською діяльністю, дотриманням установчих документів закладу освіти, а також за недопущенням привілеїв чи обмежень за різними ознаками;

5.     забезпечує створення у закладі освіти інклюзивного освітнього середовища, універсального дизайну та розумного пристосування;

6.     реалізує інші права, передбачені законодавством та установчими документами закладу освіти.

Звідси випливає, що засновник не має повноважень втручатися в освітню діяльність, вирішення питань організації освітнього процесу, кадрові питання (крім призначення та звільнення керівника закладу).

Часто в обговореннях висловлюється думка, що саме під уповноваженою особою і маються на увазі відділи освіти. Насправді це не так.

Закон визначає коло можливих уповноважених осіб. Насамперед, це МОН та інші центральні органи виконавчої влади, які можуть бути уповноважені Кабінетом міністрів на виконання окремих функцій засновника державних закладів (статті 64, 65). По-друге, це може стосуватися права засновника приватного закладу створити уповноважений орган.

Право місцевих органів створювати додаткові “уповноважені органи” є сумнівним, оскільки таке їхнє повноваження законом не передбачено. Може виникнути ідея, що в цьому випадку на них можна не поширювати дію статті 19 Конституції, оскільки це стосується їх повноважень як засновника, а не як органу влади чи місцевого самоврядування. Але і в цьому випадку вони можуть передати такому органу лише ті повноваження, які їм самим надано законом.

Враховуючи статтю 19 Конституції, сумнівною є також можливість розширення повноважень місцевих органів як засновників через законодавство чи установчі документи.

Під законодавством тут можуть розумітися лише інші закони. Зокрема спеціальні закони про освіту, Цивільний кодекс й т.п. Розширення повноважень установчими документами буде прямим порушенням Конституції.

III. За новим законом місцеві органи влади та самоврядування, а також створені ними органи управління освітою (якщо вони будуть створені) позбавляються таких повноважень, які вони мали за попереднім законом про освіту (стаття 14 закону про освіту, стаття 37.3 закону про загальну середню освіту, стаття 19.2 закону про дошкільну освіту):

1.     Організація обліку дітей дошкільного та шкільного віку (тепер вони самі мають здійснювати цей облік стаття 66.2).

2.     Контроль виконання вимог щодо навчання дітей у навчальних закладах.

3.     Управління навчальними закладами, що є комунальною власністю.

4.     Координація дій педагогічних, виробничих колективів, сім’ї, громадськості з питань навчання і виховання дітей.

5.     Контроль за дотриманням вимог щодо змісту, рівня і обсягу освіти.

6.     Участь у розробленні та реалізації варіативної складової змісту загальної середньої освіти.

7.     Добір, призначення на посаду та звільнення з посади педагогічних працівників державних і комунальних дошкільних, загальноосвітніх навчальних закладів (залишилося лише стосовно керівників закладів освіти).

8.     Контролюють додержання вимог законів та інших нормативно-правових актів у сфері дошкільної освіти, обов’язкове виконання Базового компонента дошкільної освіти всіма дошкільними навчальними закладами (передано до повноважень ЦОВВ із забезпечення якості освіти)

9.     Ліцензування приватних закладів освіти, юридичних і фізичних осіб на право надання освітніх послуг (Стаття 63 нового закону містить норму, за якою КМУ визначає органи ліцензування закладів дошкільної та загальної середньої освіти. Це відповідає закону про ліцензування видів господарської діяльності, але не узгоджується з нормою статті 19 Конституції, за якою повноваження всіх можливих органів ліцензування мають визначатися законом).

IV. Підсумовуючи: законодавство не передбачає і не заважає місцевим органам створювати відділи, департаменти чи інші структурні підрозділи, що будуть опікуватися проблемами розвитку освіти у відповідних областях, районах, містах тощо.

Але ці підрозділи не будуть мати повноважень втручатися в освітню, кадрову, організаційну роботу закладів освіти, крім, можливо, закладів позашкільної освіти. Для останніх частина 6 статті 10, що регулює повноваження місцевих органів істотно не змінилася.

Семь трендов в образовании в 2017 году

Тренд 1: Персонализация обучения

Те, кто ходит на английский, заметили этот тренд еще года два назад. Структурированный график “вторник-четверг 19.00” — уже не модно. Сейчас каждый студент может сам подбирать удобное время для занятий и обучаться не в ущерб работе.

Еще один пример — онлайн-образование. Вы можете пересмотреть лекцию, хоть в спортзале на беговой дорожке, хоть в пробке в машине.

Уже доказали, что слушатель лучше усваивает информацию, адаптированную под его потребности. А вот индивидуальный подход как раз и хорош тем, что к каждому студенту преподаватель обращается отдельно. И также отдельно каждый студент может в онлайн-формате задать вопрос спикеру.

Тренд 2: Сторителлинг, как метод обучения

Мы все любим, когда о сложном рассказывают просто. Как это сделать? С помощью конкретного примера, увлекательной истории. В новом году еще больше образование будет уходить в упрощение материала через истории людей, примеры из фильмов или книг. Однако не все рассказы — сторителлинг.

Прежде всего, рассказанные истории должны пересекаться с жизненным опытом. Например, когда Вячеслав Климов рассказывает об эффективном клиентоориентированном маркетинге на примере “Нова Пошта” .

Во-вторых, любая история должна иметь логичное завершение, которое подтолкнет слушателей к выводу. А еще важно ее качественно оформить, например, в виде презентации или видео.

В образовании истории хороши тем, что мотивируют и побуждают к действию.

Тренд 3: обучение через челленджи

Одно дело, когда вы обучаетесь в неспешном темпе, “для себя”, другое — когда вы бросаете себе вызов, полностью отдаетесь учебному процессу, выполняете задания, соревнуетесь с другими участниками челленджа, поддерживаете друг друга и видите прогресс. Вот это круто. Как работает этот формат обучения, Анна Петрова проверяла на своем проектe Wake UP, в котором за год прошло около десяти челленджей по саморазвитию.

У нас сейчас проходит Startup Challenge, и мы тоже видим эффективность этого формата. При обычном онлайн-обучении сто человек бы не так стремились выполнять задания и самостоятельно разбирать бизнес-планирование. Но, когда они видят, что другие участники уже выполнили задание и сделали отчет в закрытой группе, это срабатывает мотивацией, они ускоряются:)

Тренд 4: обучение в неформальной обстановке

Людям попросту надоедают парты, классы, пусть даже супер модернизированные, и доска. Поэтому сейчас лекции проходят и в коворкинге на креслах-мешках, и в свободных пространствах за чашечкой кофе, и в кафе за бокалом вина. Цель — создать максимально комфортные условия образования.

Мы в Startup Ukraine пошли дальше и предлагаем обучаться не просто в комфортной обстановке, а в настоящем релаксе, комфорте и атмосфере вдохновения. Например, наш осенний бизнес-лагерь Made in Ukraine проходил в гостиничном комплексе Edem Resort Medical&Spa во Львовской области. Участники не только систематизировали свой бизнес и разработали стратегию, как выйти на новый уровень, но и круто отдохнули в соединении с природой. Это обучение, после которого не нужен отдых.

Тренд 5: корпоративное онлайн-обучение

Это выгодно для компаний, так как сотрудников не нужно отправлять учиться в другой город или  освобождать от работы на  период повышения квалификации. Более того, такой формат обучения позволяет сотрудникам получать только необходимые знания, пропуская ту информацию, которая уже известна. То есть, времени тратится меньше, денег тоже, результат выше.

Тренд 6: обучение через мобильный телефон

Еще недавно с помощью мобильных приложений можно было с легкостью выучить, например, английскую лексику и немного проработать грамматику. В следующем году мобильное обучение выйдет на новый уровень, появится еще больше приложений для обучения с расширенным функционалом. Вы будете проходить онлайн-проверку знаний, слушать аудиолекции и смотреть обучающие короткие видео или презентации где вам удобно.

Тренд 7: Перевернутое обучение

Перевернутое обучение соединило преимущества традиционного образования за партами и онлайн-образования за гаджетами. Только вот разница в том, что лекции студенты смотрят дома, а на занятиях в классе выполняют домашнее задание. Почему этот подход более эффективный, чем традиционный? Прежде всего, потому что практические задания выполняются вместе с лектором и его подсказками, а лекции вы можете смотреть в удобное время. При этом, преподаватель будет видеть, сколько времени вы потратили на просмотр лекции, сколько задержались на том или ином слайде презентации.  При выполнении практического задания вы работаете в группе, происходит интерактивное взаимодействие.

 ЯКИМ МАЄ БУТИ ПРОФІЛЬ викладача У СОЦІАЛЬНІЙ МЕРЕЖІ?

Кожний  навчальний заклад повинен потурбуватися про політику електронної безпеки і впровадити її зокрема й для викладачів.  В певних випадках це може стати «яблуком розбрату»

        Викладач повинен демонструвати високі стандарти особистої і професійної поведінки. Як на мене, це стосується не лише поведінки в реальному житті, але й в соціальних мережах.
В наступних пунктах визначено основні стандарти поведінки викладача у професійній сфері: викладачі повинні підтримувати суспільну довіру до професії і демонструвати високі стандарти етики і поведінки всередині і за межами навчального закладу:
ставлячись до студентів з гідністю, будуючи стосунки на взаємоповазі і постійно          зберігаючи належну дистанцію, яка відповідатиме професійній позиції викладача
дбаючи про добробут студентів, відповідно до положень законодавства
проявляючи терплячість і повагу до прав інших осіб
не підриваючи фундаментальні британських цінності, включаючи демократію, верховенство закону, свободу особистості і взаємоповагу, і толерантне ставлення до усіх, незалежно від їхніх поглядів та переконань, переконуючись, що особисті погляди жодним чином не впливають на студентів чи не змушують їх порушувати закон. («Стандарти роботи для викладачів», 2012)

Ці поради корисні для викладачів, які мають свій блог чи зареєстровані у Twitter, Facebook або будь-якій іншій соціальній мережі.

-Захистіть свої приватні сторінки.
-Стежте, щоб загальнодоступна сторінка виглядала професійно.
-Загальнодоступний чи приватний? Перед тим, як щось опублікувати, запитайте себе «Як би я на це відреагував, якби був татом чи мамою одного зі студентів?»
-Покажіть своїм студентам приклад того, як потрібно поводитися онлайн.
-Чітко вказуйте інформацію про себе та свої цілі. Якщо ви хочете ділитися ідеями, матеріалами та інтересами з іншими педагогічними працівниками, то вкажіть в себе на сторінці: «Я працюю в … і тд.».
-Ніхто не забороняє вам викладати свої фото, але обирайте їх з розумом.
-Захистіть свої паролі (не дозволяйте учням користуватися свої комп’ютером чи мобільними пристроями).
-Стежте за своїми «підписниками» та «друзями». Регулярно переглядайте їхні сторінки, адже навіть якщо на вашій сторінці немає нічого такого, на їхніх могло появитись.
-Зробіть свої профайли «приватними», щоб їх змогли переглядати лише ваші «друзі» або ті, кому ви надаєте доступ. 
-Попросіть друзів та родичів не позначати вас на тому, що може скомпрометувати вас як професіонала.

Підготовка відкритого заняття

Підготовка до відкритого заняття проводиться відповідно до оптимальних вимог методики проведення занять: аналіз змісту навчального матеріалу; аналіз особливостей конкретного контингенту учнів на даному занятті; вибір методів, форм і засобів навчання; короткий опис ходу заняття відповідно до плану навчального заняття.

Вибір теми відкритого заняття викладач мусить робити самостійно, з урахуванням аналізу навчального матеріалу, на якому він зможе краще показати розроблені ним удосконалення, прийоми та методи своєї професійної майстерності, організацію навчальної діяльності студентів на різних етапах заняття.

Починати підготовку необхідно з формулювання методичної мети відкритого заняття. Вона повинна відображати вибрану домінуючу методику чи технологію його проведення . Це допоможе найконструктивніше й об’єктивно підійти до самоаналізу та аналізу заняття, оцінити вірність підібраних методів і прийомів, форм організації заняття тощо.

Методичну мету відкритого заняття, як приклад, можна сформулювати таким чином:

• використання персонального комп’ютера у вирішенні практичних завдань;
• організація самостійної роботи студентів;
• активізація пізнавальної діяльності студентів на заняттях у процесі роботи з наочними посібниками та дидактичним матеріалом;
• використання групової роботи студентів у процесі вивчення нового матеріалу чи оцінювання навчальних досягнень студентів тощо.

Відповідно до методичної мети заняття викладач вибирає навчальний матеріал у такий спосіб, що дозволить якнайповніше розкрити ті методи, прийоми та засоби, що і складають основу власної педагогічної майстерності, та продемонструвати ті технології, за якими він працює.

При підготовці до відкритого заняття викладач повинен використовувати найсучаснішу інформацію в повному обсязі, підбирати матеріали з педагогічної, науково-технічної та методичної літератури, застосувати, наприклад, результати відвідин методичних виставок, презентацій, майстер-класів тощо. Усе це допоможе зробити заняття цікавим і пізнавальним, дозволить студентам бути в курсі сучасних досягнень.

Матеріально-технічне оснащення заняття необхідно продумати й підготувати заздалегідь. Але слід не тільки підготувати його, а й випробувати в дії прилади, устаткування, наочність, комп’ютерну техніку, ТЗН, що планується використати на відкритому занятті, а також спланувати послідовність використання всього оснащення на відкритому занятті.

Наочні посібники й аудіовізуальні засоби необхідно відбирати так, щоб їх уживання давало оптимальний ефект задля досягнення поставлених цілей. Але слід пам’ятати, що занадто велика кількість наочних посібників розпорошує увагу студентів, а незадіяна наочність не виправдана на занятті. Будьте скромні й не перевантажуйте заняття наочністю як прикрасою, бо всі ілюстративні матеріали заняття мусять працювати на досягнення його навчальної мети.

Варто нагадати, що й ваші колеги, безумовно, повинні надати необхідну допомогу в підготовці до відкритого заняття. Не відхиляйте будь-яку допомогу чи навіть невеличку пораду своїх колег, адміністрації навчального закладу, методистів, членів атестаційних чи експертних комісій. Чим більше порад або навіть критичних зауважень буде вам адресовано, тим більша вірогідність удало проведеного відкритого заняття.

Методичне забезпечення відкритого заняття

Повний комплект документів, що визначають методичне забезпечення заняття, включає такі документи (можуть доповнюватися залежно від типа навчального заняття): журнал групи; навчальну програму; робочу навчальну програму; конспект лекції (за потребою); комплект матеріалів про всілякі види оцінювальної діяльності; дидактичний, роздавальний матеріал тощо; завдання для самостійної роботи у студентів; комплект медіаматеріалів, презентацій тощо; варіанти завдань або запитань для організації домашнього завдання; методична розробка або рекомендації із проведення відкритого заняття.

До відкритого заняття необхідно скласти план проведення заняття з чітким і розумним розподілом часу заняття та вказівками, що і як повинні робити викладач та студенти (рекомендується скласти декілька екземплярів для запрошених на відкрите заняття). План  заняття повинен відобразити всі основні його етапи, домінуючі види діяльності, як студентів, так і викладача, види та форми організації роботи, види вправ.

Згодом план заняття повинен стати опорою для самоаналізу й аналізу проведеного заняття.

Відкрите заняття є демонстрацією досвіду роботи викладача над особистою педагогічною темою або проблемою, тому наявність поставленої методичної мети заняття відповідно педагогічній темі, що опрацьовується, є бажаною. Таким чином, методична мета стає домінантою заняття, його методичним стрижнем.

Особливості підготовки мультимедійних презентацій

Усе частіше викладачі, які готуються та проводять відкриті заняття, звертаються до різноманітних мультимедійних презентацій. Це не тільки данина моді. Медіапрезентації на уроці роблять його не тільки ефектним, а й у перше чергу ефективним.

При підготовці навчальних мультимедійних презентацій необхідно враховувати, з одного боку, загальнодидактичні принципи та вимоги, що диктуються психологічними особливостями сприйняття інформації з екрану та на друкованій основі (оскільки будь-який текст можна вивести за допомогою принтера на папір), а з іншим, максимально використовувати можливості, які надають нам засоби телекомунікаційної мережі та сучасних інформаційних технологій. Відштовхуватися, природно, треба від дидактичних і пізнавальних цілей і завдань, бо засоби інформаційних технологій – суть засобу реалізації дидактичних задач заняття.

Інакше кажучи, ефективність мультимедійних презентацій залежить від якості використаних матеріалів про навчальні дисципліни чи курси й майстерності педагога, який організує педагогічний процес. Тому педагогічна, змістовна складова мультимедійних презентацій як на етапі проектування презентації, так і у процесі її використання є пріоритетною. Звідси випливає важливість обґрунтування вибору концептуальних педагогічних положень, на яких передбачається будувати сучасне заняття з використанням мультимедійних презентацій.

При створенні мультимедійних презентацій необхідно враховувати такі чинники:

Мотивація ‑ необхідна складова організації педагогічного процесу, яку треба підтримувати впродовж усього процесу заняття. Великого значення в цьому плані набуває чітко поставлена мета, яка усвідомлюється всіма студентами. Мотивація швидко знижується, якщо рівень поставлених завдань не відповідає рівню підготовки студента.

Постановка навчальної мети ‑ учень із самого початку своєї роботи повинен знати, що від нього вимагається. Завдання студента мають бути чітко й ясно сформульовані в ході заняття.

Створення передумов до сприйняття навчального матеріалу ‑ тут можуть бути корисні різноманітні допоміжні матеріали як керівництво для студента. Такі матеріали можуть входити в комплект навчального посібника або їх може підготувати сам викладач, що частіше за все й буває.

Подача навчального матеріалу ‑ визначається залежно від навчальних завдань, що планується вирішувати. Якщо йдеться про мультимедійні засоби, то важливою проблемою є оформлення кадрів, що виводяться на екран дисплея. Тут необхідно, перш за все, ураховувати відомі принципи легкості зчитування інформації.

Оцінювання – у ході роботи з комп’ютером студенти повинні знати, як вони впоралися з навчальним матеріалом. Найбільш важливою є організація комунікацій "студент–викладач–студент" за допомогою медіа. Із цією метою рекомендується організувати роботу студентів на занятті в мініпроектах або "навчання у співпраці", дискусії тощо.

При створенні мультимедійної презентації треба враховувати не тільки відповідні принципи класичної дидактики, а і специфічні принципи використання комп’ютерних мультимедійних презентацій. Розробникам мультимедійних презентацій будуть корисні рекомендації, які залишаються вкрай актуальними в наш час при використанні найсучасніших педагогічних технологій у навчально-виховному процесі:

• розподіляйте кожний матеріал на певні рівні та невеликі закінчені частини;
• указуйте на кожному рівні окремі частини подальшого навчального матеріалу й, не допускаючи істотних перерв, наводьте окремі дані чи факти, щоби підтримувати допитливість студента, однак не задовольняючи її повною мірою;
• розподіляйте та розташовуйте навчальний матеріал так, щоб, де тільки можливо, на наступному рівні при вивченні нового знову та знову повторювалось попереднє.

Необхідно, щоб навчальний матеріал захоплював усіх студентів. Уживання всілякої графіки, анімації та імітації повинно сприяти підвищенню привабливості навчального матеріалу теми, бажано в інтерактивному режимі.

Уживання мультимедійних технологій для створення навчальних матеріалів диктує свої закони та пред’являє певні вимоги до підходів і методів їх розробки. Майстерно зроблена презентація може привернути увагу більшості студентів і пробудити в цілому інтерес до навчання.

Проте не слід захоплюватись і зловживати зовнішньою стороною презентації, пов’язаною з використанням спецефектів. Якщо ви перестараєтесь, то знизите ефективність презентації в цілому. Необхідно знайти такий баланс між навчальним матеріалом, що подається, і супроводжуючими його ефектами, щоб ваші учні буквально "сиділи на краєчку стільця". Це правило справедливе для всіх мультимедійних презентацій узагалі, але особливо для навчальних презентацій.

Методична розробка або методичні рекомендації до відкритого заняття повинні відображати питання організації та конкретизацію методики навчально-виховного процесу на занятті. Педагог, який готує відкрите заняття, розглядає в методичній розробці цілісний навчально-виховний процес на занятті у світлі тих педагогічних завдань, які покладені в основу заняття. Методи та засоби, що використовуються викладачем, взаємодія педагога зі студентом, способи організації їх навчальної діяльності мусять допомогти іншим педагогам критично оцінити всю систему роботи викладача, що була продемонстрована назанятті та викликали бажання її удосконалення.

Структура методичної розробки повинна містити анотацію, схему заняття, детальний конспект (сценарій) заняття, зразки дидактичного матеріалу, список літератури, що використана тощо.

В анотації необхідно викласти значення та роль відкритого заняття, педагогічні цілі, завдання, що стоять перед викладачем, очікувані результати. Особливу увагу в анотації слід приділити педагогічній технології чи методиці, за якою проводиться відкрите заняття.

Методична розробка може доповнюватись і частково перероблятись після проведення відкритого заняття, щоби все цінне, що отримане у процесі проведення відкритого заняття, знайшло в ній віддзеркалення і могло використовуватись іншими вчителями.

Підготовлена й оформлена методична розробка після розгляду на засіданні методичної комісії та затвердження заступником директора з НВР здається в методичний кабінет.

Проведення відкритого заняття

За два тижні до проведення відкритого заняття викладач чи відповідальна особа вивішує повідомлення (оголошення) про нього. Проводиться відкрите заняття у звичайній діловій обстановці, у звичному для студентів і викладача приміщенні кабінету чи класу, бажано без додавання зайвого ажіотажу.

Запрошені входять в аудиторію до дзвінка, займають заздалегідь підготовлені місця, вибрані так, щоб менше відволікати увагу студентів і без перешкод спостерігати за діями викладача й студентів.

Усі запрошені повинні дотримуватись педагогічного такту, у жодному разі не втручатись у хід занять, не виражати у присутності студентів свого ставлення до роботи викладача, який його проводить.

Запрошені у процесі спостереження повинні прослідити, як викладач, який проводить заняття, досягає поставленої мети, за допомогою яких методичних прийомів і засобів навчання, розвитку й виховання студентів реалізує вимоги навчальної програми, які результати та наслідки його діяльності тощо.

Обговорення й аналіз відкритого навчального заняття

Обговорення відкритого заняття повинно відбутись у день його проведення. Зволікання з обговоренням проведеного відкритого заняття значно знижує його ефективність. Організує обговорення частіше за все голова циклової комісії, особа, відповідальна за підготовку заняття, голова експертної комісії (можливі й інші варіанти).

Мета обговорення ‑ оцінка вірності організаційної постановки заняття, доцільність вибраних методів і засобів, а також допомога викладачеві осмислити окремі методичні підходи та прийоми, їх ефективність із точки зору поставлених завдань.

При обговоренні проведеного відкритого заняття можливі, а подекуди й необхідні уточнюючі запитання, які повинні мати конкретний характер: про окремі прийоми та методи роботи, про конкретні тонкощі даного заняття тощо та, разом із тим, не відводити обговорення від поставленої мети.

Обговорення рекомендується проводити в такій послідовності. Перш за все, безумовно, слово надається викладачу, який проводив відкрите заняття. Потім можуть виступити запрошені колеги, голова циклової комісії (методичного об’єднання), а вже після них – представник адміністрації навчального закладу (бажано відповідальний за методичну роботу), члени експертної чи атестаційної комісії.

Таким чином, перше слово надається викладачу, який проводив заняття. Він повинен чітко розкрити мету та провідні завдання навчального заняття, обґрунтувати вибір методів і засобів, якість їх уживання, повідомити про свої критичні висновки із проведення навчального заняття та змісту підібраного навчального матеріалу; дати загальну характеристику рівня навчальних компетентностей, успішності учнів, місце уроку в системі занять, обґрунтувавши вибрані форми організації та типу уроку.

Виступ викладача повинен допомогти присутнім зрозуміти його педагогічний задум, особливості вжитих ним методів і прийомів, що лежать в основі системи його роботи. Розгорнутий самоаналіз уроку не тільки продемонструє присутнім педагогічну й методичну обізнаність педагога, а й зумовить запитання, що виникли в ході заняття.

Промовці повинні детально й об’єктивно розкрити переваги та недоліки заняття, звернути особливу увагу на досягнення цілей навчання, виховання й розвитку студентів, на ефективність методів, що вживались, доцільність використання різноманітної наочності (у т. ч. й мультимедійної), обладнання тощо. Необхідно ретельно оцінити заняття з позиції реалізації загальнодидактичних принципів. Обов’язково в ході обговорення треба відзначити недоліки, помилки, допущені в організації та змісті заняття, дати поради про вдосконалення системи роботи викладача в цілому.

Останні виступаючі підбивають підсумки обговорення, відзначають, що було упущено попередніми виступаючими, дають оцінку прийомам і методам, що використовувались на занятті, відзначають глибину розкриття поставленої методичної мети відкритого навчального заняття та роблять висновки про доцільність використання представленого досвіду роботи.

При аналізі промовці повинні оцінити виховну роль заняття, його значення для формування особистості студента, бо змістом та організацією будь-яке заняття повинно сприяти вихованню позитивних якостей особистості студентів.

Тон обговорення мусить бути діловим і доброзичливим. Необхідно домогтись і підтримувати діловий обмін думками, дискусію, які викликають бажання не тільки оцінити критично роботу колег, а і творчо використовувати його досвід у своїй роботі.

Після виступу присутніх, слово знову надається викладачу, який проводив заняття. Він відзначає, які зауваження сприймає, з чим він не згоден і чому, доводить власну точку зору.

Добре організоване обговорення допомагає дійти єдиної думки у принципових методичних питаннях, упровадити результати відкритого заняття в педагогічну практику.

Корисно, якщо всі присутні на відкритому занятті здають заповнені бланки аналізу навчального заняття голові циклової комісії або відповідальному за проведення заняття чи методисту.

Комплект методичних розробок до відкритого навчального чи виховного заняття, його аналіз із наведеними висновками та пропозиціями складають певний структурний елемент передового педагогічного досвіду викладача.

Система проведення відкритих занять повинна підтримувати все нове, передове, що народжується в діяльності педагогічного колективу, сприяти впровадженню у практику роботи навчального закладу прогресивних форм і методів навчання, розвитку й виховання студентів.

Орієнтовний план заняття  вивчення нового матеріалу

Заняття №..., дата проведення,  група.

Тема. Мета та завдання заняття. Педагогічна технологія або методична мета заняття.

Тип заняття (вивчення нового матеріалу, закріплення отриманих теоретичних знань, відпрацювання вмінь і навичок, узагальнення навчальної інформації, оцінювання навчальних досягнень, комбінований заняття тощо).

Форма організації (рольова гра, семінарське заняття, проблемна лекція тощо).

Домінуючі методи навчання, розвитку й виховання, що використовуються.

Міждисциплінарні та міжпредметні зв’язки.

Забезпечення  заняття.

План заняття

I. Організаційна частина (1–2 хвилини). Перевірка присутніх, підготовка робочих місць тощо.

II. Повідомлення теми, мети та завдань (1–2 хвилини). Оголошення теми уроку, його місця в навчальній темі, постановка досяжних завдань перед студентами.

III. Актуалізація опорної навчальної інформації(5–7 хвилин). Виконання вправ, дидактичних ігрових завдань тощо, необхідних в якості опори для вивчення нового матеріалу заняття.

IV. Початкова мотивація навчальної діяльності студентів (2–3 хвилини). Зацікавленість вивченням даної теми (необхідна у професійній діяльності, у життєвій ситуації тощо).

V. Вивчення нового матеріалу (15–20 хвилин). Послідовний виклад навчального матеріалу теми уроку за певними педагогічними принципами („від простого до складного”; „від конкретного до загального” чи „від загального до конкретного” тощо) з можливою демонстрацією: натуральні об’єкти, наочні посібники, мультимедійні засоби тощо.

VI. Узагальнення та систематизація вивченого матеріалу (5–6 хвилин). Висновки з основних питань навчального матеріалу теми, закріплення отриманої навчальної інформації шляхом виконання системи вправи, складання узагальнюючих таблиць тощо.

VII. Підсумкова частина заняття (3–5 хвилин). Підбиття підсумків заняття, рефлексія, виставлення та коментування оцінок.

VIII. Повідомлення домашнього завдання та його коментування (1–2 хвилини). Якщо є необхідність, хід виконання домашнього завдання слід розібрати або дати необхідні рекомендації з його виконання (у цьому випадку час на повідомлення домашнього завдання збільшити).

Схема самоаналізу заняття

Група, кількість присутніх студентів, кількість за списком.

Тема заняття та її місце у структурі навчального предмета (навчальної дисципліни), навчальній темі, взаємозв’язок даного заняття з попередніми та наступними.

Тип заняття та його організаційна структура.

Стисла психолого-педагогічна характеристика групи.

Як поставлена триєдина мета заняття (навчальна, розвивальна, виховна), її конкретність. Дати оцінку успішності в досягненні цілей заняття, обґрунтувати показники результативності заняття.

Відбір навчального змісту, форм і методів навчання відповідно до мети заняття. Виділити головні етапи заняття та дати їх повний аналіз, ґрунтуючись на результативності заняття.

Чи раціонально було розподілено час, відведений на всі етапи заняття? Чи логічні "зв’язки" між етапами? Показати, як інші етапи працювали на головний етап.

Відбір дидактичних матеріалів, ТЗН, мультимедійного обладнання, наочних посібників, роздавальних матеріалів відповідно до цілей заняття.

Як організовано оцінювання навчальних досягнень студентів на занятті? На яких етапах заняття проводилось? В яких формах і якими методами здійснювалось? Як організовано регулювання та корекція навчальних досягнень студентів?

Психологічна атмосфера на занятті.

Самооцінка результативності уроку. Чи вдалось реалізувати всі поставлені завдання заняття? Якщо не вдалось, то чому?

В 2017 РОЦІ УКРАЇНЦЯМ СУТТЄВО МІНЯЮТЬ РОБОЧИЙ ГРАФІК!

           Кабінет Міністрів України своїм розпорядженням від 16.11.2016 рекомендував графік перенесення робочих днів у 2017 році з урахуванням встановлених законом святкових і неробочих днів в Україні.
           Текст розпорядження Кабміну, який традиційно розроблявся Мінсоцполітики, було затверджено на останньому засіданні Кабміну.
Згідно із законом подібні перенесення робляться «з метою створення сприятливих умов для використання святкових та неробочих днів, а також раціонального використання робочого часу».
            За загальним правилом, враховуючи положення статті 73 Кодексу законів про працю України, у 2016 році на підприємствах, в установах, організаціях робота не проводитиметься у такі святкові дні і дні релігійних свят:
  1 січня – Новий рік (неділя);
  7 січня – Різдво Христове (субота);
  8 березня – Міжнародний жіночий день (середа);
  16 квітня – Пасха (неділя);
  1 і 2 травня – День міжнародної солідарності трудящих (понеділок, вівторок);
  9 травня – День Перемоги (вівторок);
  4 червня – Трійця (неділя);
  28 червня – День Конституції України (середа);
  24 серпня – День незалежності України (четвер);
  14 жовтня – День захисника України (субота).
Відповідно до статті 67 КЗпП , якщо святковий або неробочий день збігається з суботою або неділею, вихідний день переноситься на наступний після святкового або неробочого.
Згідно з розпорядженням Кабінету Міністрів України від 16.11.2016 “Про перенесення робочих днів у 2017 році”, 8 травня також буде вихідним днем, утворюючи чотириденні канікули з 6 по 9 травня. Так само утворюється чотири вихідні дні для святкування Дня незалежності (з 24 по 27 серпня). Вихідні дні 8 травня та 25 серпня доведеться відпрацьовувати по суботах 13 травня та 19 серпня відповідно.
             Варто зауважити, що графіки вихідних днів розраховані для працівників з 5-денним робочим тижнем. А розпорядження про перенесення робочих днів завжди носить рекомендаційний характер. Згідно КЗпП остаточне рішення про перенесення вихідних та робочих днів на підприємстві приймає власник або уповноважений ним орган (керівник) підприємства шляхом видання наказу чи іншого розпорядчого документа.

М. Бобровський: мінуси проекту навчального плану

Дорогі друзі!.. Нарешті з’явився проект навчального плану старшої школи за новими стандартами... Не хотілося б огульно критикувати, але проект містить досить багато мінусів і підводних рифів, які оминути складно... Хотілося б висловитись з таких питань, які можуть стати болючими.

1. Подобається нам це чи ні, але старша школа «заточена» під ЗНО. Тому два профільних предмети - це недостатньо для дитини, яка буде здавати чотири предмети. Тому бажано було б використати нинішній поділ на предмети профільного та академічного рівня. Тільки не робити програму академічного рівня, як зараз - за принципом «відчіпного», за яким у ряду предметів академічний і стандарт нічим не відрізнялись. Або за яким у фізико-математичному профілі я не міг використати академічний рівень з української мови, а маю використовувати «розширений» стандарт. Погодьтесь - це безглуздо.

2. Не хочу образити жоден з предметів, але обсяг годин профільного рівня для деяких з них дещо неадекватний. Якщо я поставлю профільною математику (10 годин), то інший профільний предмет я вже не зможу використати. Тобто про фізико-математичний профіль я можу забути. А у нашому ліцеї, наприклад, багато хто мріє про спеціальність ІТ-технології, а там зараз пріоритетними є математика та іноземна. А у мене профіль буде обмежений математикою - 10 годин профільного рівня, а цикл профільних предметів обмежений 11 годин в 10 класі і 13 годин в 11 класі.

3. З приводу базових курсів «Людина і суспільство» та «Людина і природа». Чому перший обмежений обсягом 2/0, а другий - 3/3?

4. Зрозуміло, що курс «Людина і суспільство» буде викладати історик, і він сяк так буде животіти (я маю на увазі курс). А от щодо курсу «Людина і природа» мій прогноз - він розчиниться і дискредитується. Усе дуже просто - візьметься його викладати біолог - буде переважання до біології, фізик - до фізики і т. ін.

5. Вибірково - обов’язкові предмети. Реального вибору учнів цих предметів не буде. Більше того, це майже неможливо реалізувати технічно. Тому реально вибірково – обов’язкові предмети будуть використовуватись за «концепцією» і концепцією. Перший підхід нам дуже знайомий - будуть довантажувати учителів, які мають недостатньо годин. Другий підхід більш виважений - будуть обиратись предмети за принципом наявності кваліфікованих учителів, які зуміють зацікавити даними предметами учнів.

6. Якщо у старшій школі буде викладатись інтегрований курс «Література», то логічно робити ЗНО з української мови та української і зарубіжної літератури.

Пропозиції:

• розділити старшу школу на загальноосвітню і профільну. Базові і вибірково – обов’язкові предмети закінчувати вивчати у 10 класі. 11 клас присвячувати профільним предметам, з яких діти будуть здавати ЗНО. Однозначно профільним предметом буде українська мова і, можливо, з 10 класу. Усі інші предмети стають профільними з 11 класу за потребами учнів;
• у такому разі у нас відпаде необхідність у введенні псевдопредметів «Людина і суспільство» та «Людина і природа». Відчуваю, що ми з ними ще наплачемось;
• у 10 класі «вибірково – обов’язкові» предмети зробити обов’язковими і в цьому ж класі закінчувати їх вивчення;
• потрібно терміново розробляти навчальні програми з відповідним змістовим та методичним наповненням. Без цього навчальний план ми можемо крутити як завгодно, але не знаючи змісту навчальних програм, ми не прийдемо до правильного результату.

Рахуємо податки із заробітної плати: прості приклади від ДФС

ДФС у Черкаській області у своїй стрічці у Фейсбук нагадує, що Законом від 21.12.2016 р. 1801-VIII «Про Державний бюджет України на 2017 рік» встановлено з 1 січня 2017 року мінімальну заробітну плату: у місячному розмірі 3200 гривень; у погодинному розмірі - 19,34 гривні. Прожитковий мінімум встановлений для працездатних осіб з 1 січня 2017 року - 1600 гривень, з 1 травня - 1684 гривні, з 1 грудня - 1762 гривні. 

Заступник начальника відділу контрольно-перевірочної роботи та організації та проведення перевірок суб’єктів декларування в деклараціях про майно, доходи, витрати і зобов’язання фінансового характеру управління податків і зборів з фізичних осіб Головного управління ДФС у Черкаській області Наталія Бойко поінформувала, що у 2017 році податкова соціальна пільга становить для будь-якого платника 800 грн. (50% розміру прожиткового мінімуму для працездатної особи у розрахунку на місяць, встановленому законом на 1 січня звітного податкового року). Розмір підвищеної і максимальної податкової соціальної пільги 150% ПCП = 1200 гpн; 200% ПCП = 1600 гpн. 

Граничний розмір зарплати, до якої застосовується податкова соціальна пільга на 2017 рік дорівнює 2240 грн. (розмір місячного прожиткового мінімуму, діючого для працездатної особи на 1 січня звітного податкового року, помножений на 1,4 та округлений до найближчих 10 гривень – пп. 169.4.1 Податкового кодексу України). Вказаний граничний розмір зарплати для застосування пільги залишається незмінним у 2017 році і діятиме до 31 грудня п.р. включно.
Також Наталія Бойко нагадала, що починаючи з 2016 року утримання внеску із заробітної плати працівника не проводиться.

За численними запитами платників у зв’язку з новаціями фахівець порекомендувала використовувати підготовлені головним управлінням ДФС в області таблички змін – 2017 (можна завантажити за посиланням) та навела приклади розрахунку податків із заробітної плати.

Приклад 1. Працівникові нараховані за повний відпрацьований місяць 3200 грн. Податкова соціальна пільга до такої заробітної плати не застосовується, оскільки вона більша за граничний розмір доходу, який дає право на податкову соціальну пільгу 2240 грн.).

Нарахування на заробітну плату складуть 1328 грн:

1. Рахуємо податок на доходи фізичних осіб: 3200 Х 18% (ставка податку на доходи фізичних осіб) = 576 грн.
2. Рахуємо військовий збір: 3200 Х 1,5% (ставка військового збору) = 48 грн.
3. Рахуємо єдиний внесок: 3200 Х 22 % (ставка ЄСВ) = 704 грн.

Утримання – 624 грн. 

До виплати працівникові – 2576 грн.

Приклад 2. Працівникові (самотня мати, яка виховує двох неповнолітніх дітей) нараховані за повний відпрацьований місяць 3200 грн. Вона повідомила в заяві роботодавцю про те, що має право на підвищену 150%-ову податкову соціальну пільгу згідно пп. а) пп. 169.1.3 п. 169.1 ст. 169 Податкового кодексу України), та додала відповідні документи. При визначенні граничного рівня доходу, який у даному випадку дає право на отримання податкової соціальної пільги слід керуватись абз. 2 п.п. 169.4.1 п. 169.4 ст. 169 Кодексу, згідно якого граничний розмір доходу для самотньої матері, визначається як добуток суми у 2240 грн. та відповідної кількості дітей. Отже, для самотньої матері розрахункова межа для нарахування ПСП складатиме 4480 грн  (2240 Х на 2), а податкова соціальна пільга складатиме 2400 грн (1200 Х 2).

Нарахування на заробітну плату одинокої матері становлять 896 грн:

1. Рахуємо податок на доходи фізичних осіб: (3200 – 2400) Х 18% (ставка податку на доходи фізичних осіб) = 144 грн.
2. Рахуємо військовий збір: 3200 Х 1,5% (ставка військового збору) = 48 грн.
3. Рахуємо єдиний внесок: 3200 Х 22 % (ставка ЄСВ) = 704 грн.

Утримання – 192 грн. 

До виплати працівникові – 3008 грн.

Приклад 3. Працівникові (мати, яка виховує двох неповнолітніх дітей, одна з яких є інвалідом) нараховані за повний відпрацьований місяць 3200 грн. Вона повідомила в заяві роботодавцю про право на 100%-ову податкову соціальну пільгу на одну дитину та на підвищену 150%-ову податкову соціальну пільгу на дитину-інваліда, згідно пп. 169.1.2 та пп. б) п.п. 169.1.3 п. 169.1 ст. 169 Податкового кодексу України, та додала відповідні документи. При визначенні граничного рівня доходу, який у даному випадку дає право на отримання податкової соціальної пільги слід керуватись абз. 2 пп. 169.4.1 п. 169.4 ст. 169 Кодексу: граничний розмір доходу, який дає право на отримання податкової соціальної пільги для матері, яка виховує двох дітей, одна з яких є інвалідом, визначається як добуток суми в 2240 грн. та відповідної кількості дітей. Отже, для матері, яка двох неповнолітніх дітей, одна з яких є інвалідом розрахункова межа для нарахування ПСП складатиме 4480 грн. (2240 Х 2), а податкова соціальна пільга складатиме 2000 грн. (800 грн + 1200 грн), оскільки пп. 169.3.1 ст. 169 ПКУ передбачено застосування основної та підвищеної соціальної пільги одночасно.

Нарахування на заробітну плату матері двох дітей, одна з яких є інвалідом, становлять 968 грн:

1. Рахуємо податок на доходи фізичних осіб: (3200 – (800+1200)) Х 18% (ставка податку на доходи фізичних осіб) = 216 грн.
2. Рахуємо військовий збір: 3200 Х 1,5% (ставка військового збору) = 48 грн.
3. Рахуємо єдиний внесок: 3200 Х 22 % (ставка ЄСВ) = 704 грн.

Утримання – 264 грн. 

До виплати працівникові – 2936 грн.

Приклад 4. Працівникам – чоловіку і дружині, які працюють у одного роботодавця та виховують трьох дітей віком до 18 років нараховано за повний відпрацьований місяць 5200 грн. та 3200 грн. відповідно. Оскільки згідно із абз. 2 пп. 169.4.1 п. 169.4 ст. 169 Податкового кодексу України граничний розмір доходу, який дає право на отримання податкової соціальної пільги збільшується до відповідної кількості дітей тільки одному з батьків, подружжю потрібно визначитись, хто саме буде використовувати право на податкову соціальну пільгу і збільшену розрахункову межу доходу, про що зазначити в поданій роботодавцю заяві. Заяву та документи про право на пільгу вони подали і про право на збільшення розрахункової межі доходу заявив чоловік/батько, який отримує більшу зарплату. 

Отже, Нарахування на заробітну плату чоловіка/батька - пільговика становлять 1726 грн: 

1. Рахуємо податок на доходи фізичних осіб: (5200 – (800Х 3 дітей)) Х 18% (ставка податку на доходи фізичних осіб) = 504 грн.
2. Рахуємо військовий збір: 5200 Х 1,5% (ставка військового збору) = 78 грн.
3. Рахуємо єдиний внесок: 5200 Х 22 % (ставка ЄСВ) = 1144 грн.

Утримання – 582 грн. 

До виплати працівникові – 4618 грн. 

Оскільки заробітна плата дружини/матері 3200 грн – більша за 2240 грн, вона не має право на застосування ПСП. Нарахування на її заробітну плату становлять 1328 грн; утримання – 624 грн; «на руки» – 2576 грн.

Розглянемо альтернативу – в заяві про право на збільшення розрахункової межі доходу заявила дружина/мати, яка отримує зарплату у 3200 грн.

Нарахування на заробітну плату дружини/матері - пільговика становлять 896 грн: 

1. Рахуємо податок на доходи фізичних осіб: (3200 – (800Х 3 дітей)) Х 18% (ставка податку на доходи фізичних осіб) = 144 грн.
2. Рахуємо військовий збір: 3200 Х 1,5% (ставка військового збору) = 48 грн.
3. Рахуємо єдиний внесок: 3200 Х 22 % (ставка ЄСВ) = 704 грн.

Утримання – 192 грн. 

До виплати працівникові – 3008 грн. 

Оскільки заробітна плата чоловіка/батька 5200 грн – більша за 2240 грн, він не має право на застосування ПСП. Нарахування на його заробітну плату в такому разі становитимуть 2158 грн; утримання – 1014 грн; «на руки» – 4186 грн.

Актуальне роз’яснення Мінсоцполітики щодо деяких питань оплати праці у зв'язку зі змінами в законодавстві розміщене зокрема на Урядовому порталі.

Приклад 5. Працівник працює на умовах неповного робочого часу. За відпрацьований час йому нараховано 1800 грн. заробітної плати. В даному випадку працівник має право на загальну податкову соціальну пільгу у 800 грн (оскільки заробітна плата менша за граничний розмір доходу, який дає право на податкову соціальну пільгу), за умови подання відповідної заяви роботодавцю – пп. 169.1.1 п. 169.1 ст. 169 Податкового кодексу України. 

Нарахування на заробітну плату складуть 911 грн: 

1. Рахуємо податок на доходи фізичних осіб: (1800 – 800) Х 18% (ставка податку на доходи фізичних осіб) = 180 грн.
2. Рахуємо військовий збір: 1800 Х 1,5% (ставка військового збору) = 27 грн.
3. Рахуємо єдиний внесок: 3200 Х 22 % (ставка ЄСВ) = 704 грн. Відповідно до ч. 5 ст. 8 Закону України від 08.07.2010 р. №2464–VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування», якщо база нарахування єдиного внеску менше встановленого розміру мінімальної заробітної плати то єдиний внесок розраховується, як добуток розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на цей місяць, та відповідної ставки. 

 Утримання – 207 грн. 

До виплати працівникові – 1593 грн.

Приклад 6. Працівник з 1 січня по 14 січня 2017 року перебував на лікарняному. За відпрацьований час у січні йому нараховано 1560 грн та виплати за листком непрацездатності склали 980 грн. Загальна сума отриманого доходу працівником – 2540 грн. 

Оскільки заробітна плата більша за 2240 грн, вказаний працівник не має право на застосування ПСП. 

Нарахування на заробітну плату складуть 1199,30 грн: 

1. Рахуємо податок на доходи фізичних осіб: 2540 Х 18% (ставка податку на доходи фізичних осіб) = 457,20 грн.
2. Рахуємо військовий збір: 2540 Х 1,5% (ставка військового збору) = 38,10 грн.
3. Рахуємо єдиний внесок: 3200 Х 22 % (ставка ЄСВ) = 704 грн. Відповідно до ч. 5 ст. 8 Закону України від 08.07.2010 № 2464–VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування», якщо база нарахування єдиного внеску менше встановленого розміру мінімальної заробітної плати то єдиний внесок розраховується, як добуток розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на цей місяць, та відповідної ставки. 

 Утримання – 495,30 грн. 

До виплати працівникові – 2044,70 грн.

Приклад 7. Фізична особа надала у період з 3 по 30 січня 2017 року послуги/виконала роботу на умовах договору цивільно-правового характеру. Складений акт наданих послуг/виконаних робіт. Винагорода фізичний особі за договором цивільно-правового характеру склала 2000 грн. 

Нарахування на винагороду фізичної особи за договором ЦПХ складуть 830 грн. 

1. Рахуємо податок на доходи фізичних осіб: 2000 Х 18% (ставка податку на доходи фізичних осіб) = 360 грн.
2. Рахуємо військовий збір: 2000 Х 1,5% (ставка військового збору) = 30 грн.
3. Рахуємо єдиний внесок: 2000 Х 22 % (ставка ЄСВ) = 440 грн. Єдиний внесок нараховується за ставкою 22 відс. на фактично нараховану винагороду за договором цивільно-правового характеру незалежно від її розміру, але з урахуванням максимальної величини бази нарахування.
Утримання – 390 грн. 

До виплати фізичній особі – 1610 грн.

Згідно з п. 169.2 ст. 169 Податкового кодексу України податкова соціальна пільга застосовується до нарахованого місячного доходу у вигляді заробітної плати тільки за одним місяцем роботи. Якщо їх декілька, працівник самостійно обирає місце застосування податкової соціальної пільги і подає роботодавцю відповідну заяву. Пільга починає застосовуватись з дня отримання роботодавцем заяви про застосування пільги та документів, що підтверджують таке право. 

Отже, працівникові треба вчасно подати заяву про застосування податкової соціальної пільги (а за наявності декількох місць роботи – обрати місце застосування ПСП і подати заяву) та надати відповідні документи, що підтверджують право на пільгу. Також відповідна заява і документи подаються роботодавцеві одразу після виникнення права на підвищену пільгу (пільги). В іншому випадку роботодавець пільгу не нараховує. 

Наталія Бойко нагадала, що перелік документів, які необхідно своєчасно, разом з відповідною заявою, надати роботодавцю для отримання податкової соціальної пільги, визначений Порядком подання документів для застосування податкової соціальної пільги, затверджений Постановою Кабінету міністрів 29 грудня 2010 року.

Як учителю отримати зворотний зв’язок від учнів? Кілька перевірених методик

Як учитель може дізнатися, чи учні добре засвоїли навчальний матеріал, чи їм подобаються методи роботи в класах? Запитання “в лоба” працюють не завжди і часом можуть викликати зворотну реакцію - учні закриваються. Щоб цього не сталося, у нагоді вчителю можуть стати методики зворотного зв’язку.

Про різноманіття таких методик розповіла вчителька фізики, інформатики, математики Білоцерківської спеціалізованої школи №12 з поглибленим вивчення інформаційних технологій Оксана Журибеда під час регіональної (не)конференції miniEdCamp Чернігів.

Що таке рефлексія, і як краще її проводити

Чи потрібна рефлексія на уроці? – Потрібна. Питання в тому, яким чином ми звертаємось до неї. Ми, здебільшого, звикли виділяти її як окрему частину уроку. Але це не є частиною уроку - це метод моніторингу, інструмент для аналізу. Ваше завдання – отримати якомога більше інформації - при чому ця інформація може бути як від учня, так і від вас.

Помилково ставити рефлексію на кінець уроку – її можна проводити впродовж. Коли ми рефлексуємо нашу діяльність з дітьми, краще щоб вони не були до цього готові і говорили те, що їм прийде в голову. Сьогодні провела рефлексію зразу після мотивування, далі – після роботи в групах, третій варіант – після проведення практичної роботи, а четвертий – на загал про вивчення теми. Коли діти не готові, вони відтворюють інформацію за всіма чинниками, які мене цікавлять, – емоційним, знаннєвим, практичним.

Перші рефлексії тривали на моїх уроках приблизно 15 хвилин, зараз ми вкладаємося в 3-4 (але це залежить від методики). Часом ми проводимо рефлексію за допомогою інтернету, коли учні вже вдома.

Здебільшого моделі, які ми з вами спостерігаємо в школі, можна описати метафорою: ми в ролі змії, яка обвиває кролика (дитину) своїм хвостом, і запитує: “Про що ти дізнався на уроці?”. І дитина боїться щось сказати.

Ще варіант: “Давайте оцінимо вашу роботу” – не спитавши дітей, чи вони готові до цього, учитель зразу проводить оцінювання без елементарного зворотного зв’язку. Але є ідеальний варіант: “Який висновок ми можемо зробити з цього уроку”, і учень каже, як може це використати.

Пропоную таке визначення педагогічної рефлексії:

“Навичка, яка дозволяє не тільки контролювати спрямованість уваги, а й усвідомлювати власні думки, відчуття і загальний стан. Завдяки рефлексії людина має можливість спостерігати за собою збоку і бачити себе очима людей, які її оточують. Рефлексія – це будь-які наміри особистості, спрямовані на самоаналіз. Вони можуть проявлятися в оцінці своїх вчинків, думок і подій. Від того, наскільки людина освічена і вміє себе контролювати, залежатиме глибина рефлексії”.

Взагалі рефлексія – це навчання. І є кілька фаз навчання на основі рефлексійного досвіду:

1. Звернення до досвіду як фіксація того, що вдібувалося, без аналізу або інтерпретації.

2. Звернення до почуттів, переживань, які супроводжують досвід, і їх образна констатація.

3. Повторне звернення до досвіду, його переосмислення для формування теоретичних принципів, які виступають як гіпотези.

4. Подання конкретного досвіду “виріс” у результаті рефлексії пережитого набуття нового досвіду.

Форми рефлексії:

• ретроспективна (виявлення і відтворення схем, засобів, процесів, що мали місце в минулому) – тобто осмислення;
• проспективна (виявлення і коректування схем і засобів можливої майбутньої діяльності) – тобто проектування;
• інтроспективна (контроль, коригування або ускладнення розумових процесів у ході реалізації діяльності) – тобто регулювання діяльності “тут і зараз”.

Я впевнена, що всі ці чинники є в педагогічній діяльності кожного вчителя - вони просто на них не звертають увагу.

Є 9 сфер застосування рефлексії (фіксування стану розвитку). Вони присутні в кожному колективі.

1. Емоційно-чуттєва (позитивні або негативні емоції: радість, смуток, почуття розчарування, успіх тощо).

2. Потребно-пасивна або активний стан з прагненням, бажанням до діяльності, саморозвитку тощо.

3. Мотиваційна (наскільки діяльність виявилася особистісно значущою, зовнішні й внутрішні мотиви).

4. Сфера інтересів (які інтереси з’явилися, на що вони спрямовані, рівень інтересу).

5. Сфера ціннісних орієнтацій (що стало особистісною цінністю, як збагатився спектр цінностей, у чому виявилася цінність).

6. Діяльнісна сфера (яку діяльність ця взаємодія провокує, яку коригує, від якої змушує відмовитися, наскільки збагачує досвід діяльності).

7. Гностична сфера (що сталося зі знаннями (чи відбулося їх нарощування, поглиблення, систематизація), що нового дізналася людина).

8. Сфера свідомості (чи відбулося усвідомлення своєї діяльності, чи усвідомлює себе суб’єктом діяльності / взаємодії, як змінилася “Я-концепція” (система уявлень про себе), самооцінка своєї діяльності).

9. Сфера вмінь (яких вмінь набула/не набула людина, як змінився рівень умінь).

Далі – можливі причини змін:

• успішність діяльності/взаємодії;
• зміна видів діяльності;
• цікавий зміст;
• сприятлива атмосфера спілкування;
• можливість творчості;
• полілог;
• діалог;
• особистісна цінність;
• значимість обговорюваних проблем або здійснюваної діяльності;
• інноваційні педагогічні технології.

Я зазвичай ці причини не озвучую під час аналізу з дітьми, а прошу, щоб вони назвали їх самі. Вони самі мають з’ясувати, чому щось відбулося.

Методики рефлексії

Рефлексивна мішень

Її можна використовувати не тільки для учнів, а й для ваших колег, слухачів, наприклад, майстер-класу. На уроках її добре використовувати протягом усього вивчення теми.

Мішень потрібно розділити на кілька частин (я поділила на 4 сектори), в залежності від чинників, які вас цікавлять. Чим ближче до цілі – тим більший бал. Кожен учень може зробити чотири постріли – у кожен сектор по одному. Якщо йому не сподобалося, то він обирає 0, якщо середньо – то 5, якщо йому все сподобалося – то буде ближче до середини.

Фото з презентації Оксани Журибеди

Хочу застерегти вас від того, щоб думати, що низький бал поставив учень, який нічого не робив на уроці. Саме він, аби відчепилися, поставить вам 10. А нижча оцінка може бути осмисленою поведінкою відмінника, який аналізує свою роботу та роботу вчителя, можливо, аналізує свій психологічний стан.

Ми ще спробували використовувати різнобарвні стікери. Можна давати їх учням, аби вони наклеювали їх на мішень. І в кінці теми ви можете проаналізувати по кожному учню, як він сприймав інформацію, ріс чи навпаки, щоб індивідувально коригувати його поведінку, ставлення до навчання тощо.

Рефлексивне коло

Це складна технологія, і її доцільно використовувати в кінці уроку. Діти стають в коло, а вчитель задає алгоритм рефлексії – питання, які він хоче дослідити:

• розкажіть про свій емоційний стан під час уроку і в його кінці;
• що нового ви дізналися, чого навчилися?
• які причини цього?
• як ви оцінюєте свою участь на уроці?

Кожен говорить по черзі. Я – інформатик, і в мене група учнів - не більше 14-ти людей, тому ця модель в нас працює. З більшою кількістю учнів це зробити нереально.

ПОПС-формула

Вона розшифровується так: П – позиція, О – обгрунтування, П – приклад, С – судження. Кожна з цих позицій – це відповідне речення: “Я вважаю, що…”, “Тому що…”, “Я можу довести це на прикладі…”, “Виходячи з цього, я роблю висновок про те, що…”.

На перших заняттях з рефлексією за ПОПС-формулою учням було складно висловитися. Але вже за місяць вони навчились говорити. Тому цей спосіб рефлексії ще й допомагає працювати над культурою мовлення.

Синквейн (сенкан)

Цю методику добре використовувати для малих дітей – 5-6 класи. Сінквейн або сенкан - це складання вірша з 5-ти рядків.

Перший рядок представляє собою іменник, як правило ключове слово теми уроку або тему, яку поставив учитель.

Другий рядок – два прикметники, що представляють найбільш характерні ознаки цього іменника.

Третій рядок – три дієслова, що описують найбільш важливі процеси, що відбуваються з цим іменником.

Четвертий рядок – ключова фраза, найбільш важлива ідея.

П’ятий рядок – знову іменник, але вже резюме або синонім до іменника з першого рядка, метафора.

За допомогою складання вірша дитина ставить собі акценти, що вона запам’ятала.

Аркуш контролю

Наші контрольні роботи не завжди доцільно використовувати, і вони нам не дають рефлексію. Я даю мало контрольних – по-перше, не люблю їх перевіряти, по-друге, мені самій нецікаво. Тому здебільшого проводжу анкетування. Наприклад, запитання “так чи ні”.

І в нас є помічники – у всіх дітей є гаджети. Можна провести аркуш контролю за допомогою Google-форм, Kahoot, Plickers або інших сервісів.

Бортовий журнал

Це узагальнена назва різних прийомів письма, згідно з якими учні під час вивчення теми записують свої думки. Зазвичай це домашні завдання.

Есе

Есе - це неформатний твір, учні можуть писати що завгодно. Є схема, за якою можна структурувати написання:

• постановка питання або проблеми (тобто визначити предмет викладу);
• назва причин, що спонукали звернутися до цієї проблеми (недоліки, проблеми, досвід);
• теза аргумент, ілюстрація проблеми (основні положення, підкріплені фактами, аргументами, досвідом);
• Я-позиції (власне місце в освітньому просторі);
• висновки (вирішення проблеми, пропозиції, рекомендації, побудова принципів, положення, шляхи вирішення і практична значущість).

Зазвичай ми обмежуємося есе в 100 слів – і вам достатньо, і учням.

Фото: автор – pan xiaozhen, Unspalsh

Ромашка запитань або Ромашка Блума

Є 6 видів запитань:

1. Прості

2. Уточнювальні (“отже, ти говориш, що…?”, “якщо я правильно зрозумів, то…?”, “я можу помилятися, але, здається, ви сказали про…?”)

3. Інтерпретаційні або пояснювальні (“чому листя на деревах восени жовтіє?”)

4. Творчі (“що б змінилося у світі, якби в людей не було інтернету?”, “як ви думаєте, як будуть розвиватися комп’ютерні технології?”)

5. Оцінювальні (“чому щось добре, а щось погано?”, “чим один урок відрізняється від іншого?”)

6. Практичні (“де ви в звичайному житті могли спостерігати презентації?”, “як би ви вчинили на місці розробника програми?”)

Незакінчене речення

У кінці уроку я починаю речення, а учні мусять закінчити. Усі 30 не зможуть – тому вибірково.

• “Інформатика для мене – це…”;
• “Я б запитав у розробника програми про…”
• “Я б хотів/не хотів бути на місці…”

Підведення підсумків

На уроці я:

• дізнався…
• зрозумів…
• навчився…
• найбільший мій успіх – це…
• найбільші труднощі я відчув…
• я не вмів, а тепер умію…
• я змінив своє ставлення до…
• на наступному уроці я хочу…

Кольорова феєрія

Я прошу учнів оцінити нашу роботу. Вони вішають смайлики чи стікери в колонки “добре” або “незадовільно”.

Острова

Ця методика підходить для довготривалих проектів. Ми ділимо світ (ватман) на острови:

• острів Радості
• Інтересу
• Незадоволення
• Задоволення
• Здивування
• Суму
• Розчарувань

Учні в процесі виконання проекту ставлять хрестики, в залежності від стану проекту, а потім кожен малює свою траєкторію (від острова до острова в хронологічному порядку – ред.). Учні просто приходять у кабінет і чіпляють позначку біля потрібного острова.

Як в українській сільській школі втілили фінську модель освіти

До Трудолюбівської школи, що на Полтавщині, на тиждень приїжджали фінські експерти. Разом з місцевими викладачами взялися доводити, що модну фінську модель можна адаптувати і в українському селі. Що з того вийшло нам розповіла Валентина Федоряка, вчителька математики та фізики цього навчального закладу, координатор мінi-EdCamp.

«Змінитися за сім днів»

Про сільські школи часто згадують лише в контексті поганої матеріальної бази, недостатньої комп’ютеризації, низького рівня знань випускників та загалом як про заклади, що пасуть задніх. Але гості з Фінляндії, що приїхали до школи в селі Трудолюб, переконані, що потенціал для створення «школи радості» тут чи не більший, ніж у великих містах.

Це голова відділу викладання та інновацій Lumo Education Кайсу Хельмінен та керівник відділу освіти Lumo Education Еса Сінівуорі. Вони прагнуть довести, що фінська освіта дає результат не лише в їхній країні чи в школах, нашпигованих гаджетами, а й у будь-якому куточку світу.

---

До того ж пояснили, що приїжджали не повчати, а допомогти по-іншому використовувати те цінне, що вже є у школі.

---

У Трудолюбській школі фінські вчителі працювали тиждень у рамках проекту EdCamp«Змінитися за сім днів». Саме цю школу з маленького села на 500 мешканців поблизу Миргорода обрали з 765 інших закладів. Конкурс був серйозним — подала заявку кожна 25-та школа в країні.

Незвичайні уроки

Уроки від фінських експертів тривали 75 хвилин. Діти з учителями то разом грали з картками, то командами шукали відповідь на проблемне запитання. Працювали і в парах — заповнювали цікаві зошити з друкованою основою. А також поодинці — ліпили звірів, які складуть «харчовий ланцюг».

Саме цю тему проходили вісім четвертокласників та вісім п’ятикласників.

---

Але не можна сказати, що в дітей було природознавство. Адже завдання з математики, географії, мистецтва, мови та спорту теж непомітно витікали одне з одного.

---

Діти виявилися дуже замотивованими. Кожен хотів отримати маленькі подарунки та спробувати себе в різноманітних вправах, яких немає поза школою. Скажімо, із закритими очима намацати в «чарівному мішечку» фігурку потрібної тварини (розвиток сенсорики за Марією Монтессорі), покрутити в руках логічні головоломки й розгадати їх, звикаючи не боятися помилок і робити достатньо спроб для перемоги.

Нова початкова школа: на які моделі орієнтується Україна

Вчитель Еса за допомогою запитань допомагав самостійно прийти до розуміння нових термінів (приміром, «консументи», «редуценти», «продуценти»). Серед завдань — багато ігрових. Наприклад, уявити себе твариною чи їжею, щоб дійти висновку, як популяція залежить від обсягів ресурсів.

Вчителька Кайсу Хельмінен згодом розпитувала учнів, із чим же знайомив їх колега — і це було схоже для дітей на щиру цікавість, а не на холодне опитування засвоєного матеріалу.

Школа щастя

Перерви, за фінськими методиками, теж дуже важливі. Тим більше, що в Трудолюбі про умови для них потурбувалися задовго до конкурсу «Змінитися за сім днів».

Тут діти вибігають у коридор, де скрізь на стінах — їхні малюнки, вишивки, аплікації, ляльки-саморобки, листівки, вироби із соломи, намальовані від руки карти.

---

На стенді — «Загадка дня від директора школи», розділи «Учительське щастя» і «Дитяче щастя», куди можна написати про все, що тішить.

---

На сходах написана таблиця множення, щоб легше було запам’ятати. Є навіть куточок, де можна просто на стіні крейдою грати в «хрестики-нулики». Поряд — панно, на якому зображено літній день із квітами і будиночком, а прикрашають усе це папірці учнів з побажаннями щастя, любові, удачі.

Хоч відрядження фінських експертів до України промайнуло швидко, але попереду ще консультації через Skype, методичний онлайн-дарунок, а також зустріч улітку на конференції, де мають проаналізувати, що з фінського досвіду приживеться в Україні.

Чому наша сільська школа близька до фінської

Пані Валентина, що вже давно опановує фінські методики, називає 7 причин того, чому закордонні методики такі близькі до української сільської школи.

1. Камерна атмосфера

Домашній затишок фінських шкіл, крім іншого, можна пояснити маленькими класами по 15 учнів. Та й в усьому навчальному закладі — 300 школярів. Що майже втричі більше порівняно із Трудолюбівською школою, де наступного року прийдуть вчитися за новою програмою 12 першачків.

Якою має бути школа мрії: 9 прикладів з фінської освіти

Отож кожному, за бажання, можна дати більше уваги, ніж у класі з 35 учнями. А таке бажання тут є. Навіть мають стенд з фотокартками всіх випускників — з 1991 року дотепер.

Та й нинішнім учням приємно бачити своє фото в класі — усередині квітки-рамки.

---

Тут заведено вивішувати самодослідження «Я в цифрах», смайликами позначати настрій, а до календаря іменинників намальовані величезні портрети.

---

Коли намагаються краще пізнати кожного, то й діти стають уважнішими один до одного.

2. Помітніше бажання змін

«Змінитися або померти» — такий девіз обрав педколектив. Школа заради паперів, конкурсів, рейтингів, перевірок їм більше не потрібна, тож шукали шляхи без усіляких дотацій створити школу заради дитини.

Валентина Федоряка спочатку виграла безкоштовну поїздку до Фінляндії, де на власні очі побачила цю освітянську модель. Додому привезла море ідей. Влаштувала вечірні чаювання з колегами, на яких ділилася побаченим. А коли об’єднала однодумців, почали разом креативити.

Ці нововведення якраз і оцінило журі, коли школа вирішила взяти участь у конкурсі. Переможців обирали за такими критеріями: рівень особистої мотивації, розуміння критичних точок, готовність до «божевільних» перетворень, сталість результатів.

3. Вчителів легше згуртувати

Якщо люди знають один одного з дитинства і штат невеликий (21 вчитель), певно, ступінь близькості вищий. Тож за певних умов і команду легше створити.

До речі, командний дух — це те, чим трудолюбівці привернули до себе увагу у фіналі конкурсу «Змінитися за сім днів». Ідеться про телефонне інтерв’ю. Якщо в інших школах-конкурсантах відповідав лише керівник або активіст, то трудолюбівці давали колективну відповідь.

---

Саме такій школі легше засвоїти співучителювання — те, чим славиться Фінляндія. Кілька вчителів працюють у класі разом, але не обов’язково одночасно.

---

Можуть ділити урок на відрізки, доповнюючи один одного. Можуть спеціалізуватися: скажімо, один — на донесенні знань, другий — на відпрацюванні навичок.

Або ж працювати з класом, мов ко-тренери з групою, адже різні стилі викладання та моделі поведінки зберігають свіжість сприйняття. Але такий «дует» або «тріо» — майже мистецтво, щоб не заважати, а підсилювати роботу колеги. А ще ж слід мати психологічну доповнюваність.

За словами пані Валентини, її колеги вже готові спробувати з наступного місяця, підібрали надійних партнерів по уроку.

4. Універсальність вчителів

Те, що в сільській школі вчитель математики може вести малювання, якщо не вистачає спеціалістів, чи підміняти не за профілем — не дуже добре, якщо матеріал дається по верхах.

---

А ось якщо є мотивація, вчителю з досвідом викладання інших предметів легше дається перехід до інтегрованих уроків.

---

Не мікс знань з різних предметів, а гармонійне ціле, подане мовою різних наук і мистецтв. У Трудолюбівській школі нині розробляють такі заняття — наприклад, поєднують історію та музику.

5. Екологічність

Якщо життя птахів і тварин — не екзотика, а частина оточуючої реальності, матеріал сприймається набагато глибше. Утім, у Фінляндії вважають, що спілкування з природою дає дитині розуміння не лише біології чи географії, а й багато іншого: цікавість до реального, а не віртуального життя, відчуття цілісності світу, усвідомлення циклічності й ритмічності, що добре для творчості, навіть налаштовує на математичне мислення.

---

Учням Трудолюбівської школи про єднання з природою не дають забути ані зроблені із шишок стакани під олівці, ані пеньки-стільці, ані численні зелені куточки, «живі», з дерев’яними руками та ніжками горщики з квітами, кактуси на підвіконні з прилаштованими очима то ротиками.

---

Тож і на уроках колеги з Фінляндії червоною стрічкою провели думку про те, що закони природи — не книжкова премудрість, а частина реального життя дітей.

6. Що менше, то краще

Вчителі, звісно, хочуть краще технічне оснащення, інтерактивні дошки, ноутбуки тощо. Але учням легше сприймати не як примус, а як свято творчі перерви без гаджетів: квестові, конструювальні, лицедійні та інші.

«Розумне самоврегулювання» та ще 4 принципи, що роблять фінську освіту якісною

Якщо ж поглянути ширше, то мінімалізм в усьому — це так по-фінськи. Принцип простий: що менше, то краще. Менше інструментів і гаджетів — більше творчості й довіри.

7. Повільніший, ніж у місті, темп життя

Фінські уроки, перш за все, повільні. Вчителі витрачають більше часу на кожну тему, чекають, доки діти самі знайдуть відповідь, навіть якщо це здається надто довгим процесом.

---

Їм не шкода часу допомагати щось робити слабкій дитині або посидіти поруч 15 хвилин з учнем, який ніяк не включиться в роботу.

---

Вони отримують гарні результати, але вчать учнів думати не про них, а насолоджуватися процесом.

А як же гіперактивні діти за такого темпу?  Для них — окремі завдання і вправи на концентрацію.

Топ 10 прикладів гейміфікації (перетворення у гру) в освіті, які змінять наше майбутнє

У гейміфікації (від англ. «Game» - гра) в освіті є величезний потенціал. Я вважаю, що у всіх людей є вроджене бажання вчитися. Але більша частина сучасної освітньої системи, навпаки - робить все можливе, щоб відбити бажання вчитися.

Якщо ви запитаєте у дитини: «Що для тебе робота?», вона відповість: «Школа і домашнє завдання»! Але якщо ви запитаєте дітей: «Що таке розваги?», багато хто скаже: «Ігри!».

Очевидно, що повинен бути спосіб допомогти дітям вчитися, використовуючи те, що вони роблять найкраще - грають. Ось чому багато педагогів вивчають цілий ряд нових інструментів і методів освітньої гейміфікації. Сучасні завдання освіти повинні включати в себе не тільки саму передачу освітнього контенту, але так само включти у себе процес залучення, стимуляції їх інтересів, збереження уваги і підтримування постійного зворотного зв’язку. Сучасні освітні системи ставлять для себе важливою метою не тільки зберегти і зробити більш гнучкою систему зворотного зв’язку між учнем і вчителем, а й створити групову активність і взаємодію між самими учнями/студентами.

Наступні приклади демонструють ряд цікавих підходів, які дозволили не тільки поліпшити процес навчання, але і створити більш ефективні умови для навчання.

Приклад освітньої гейміфікації №1 - DuoLingo: вивчайте іноземну мову, поки займаєтеся перекладами.

Duolingo - це величезна онлайн-спільнота, яка поєднує в собі можливість вивчення мови через інтернет з платним сервісом для перекладу текстів. Послуга призначена для того, щоб студенти могли навчатися іноземної мови в Інтернеті, допомагаючи перекладати веб- сайти та документи. Користувачі-початківці займаються перекладом базових, простих речень з Інтернету, в той час як досвідчені отримують куди більш складні завдання. У результаті розвивається кожен, виконуючи свою частину «роботи».

У кожному з цих випадків Duolingo надає необхідні засоби для навчання і перекладу, щоб допомогти студентам правильно зрозуміти і запам’ятати слова, з якими вони стикаються. Кожен студент також може голосувати за якість перекладів інших користувачів, надаючи їм цінну інформацію для подальшого розвитку та покращення якості своєї роботи. Топ перекладів з кожного рівню доступний для публічного перегляду .

Поки студенти вивчають мову, вони заробляють очки вмінь за кожний завершений урок або перекладений контент. Чим більше завдань виконує «гравець», тим швидше зростає його «рівень». Ця реалізація в рамках інтернету приносить відверто більші плоди, ніж звичайний комп’ютеризований перекладач.

Сайт також містить в себе статистику, як багато часу знадобилося користувачеві для виконання завдання. Неправильні відповіді призводять до втрати очок і «життів» . Так як система адаптивна, вона відстежує кожен закінчений урок, переклад, тестування та практичне заняття, щоб забезпечити зворотний зв’язок для студента і планувати майбутні уроки і завдання перекладу, які дозволять краще задовольняти їх потреби. Все це призводить до величезного успіху в сфері гейміфікації в освіті.

Приклад освітньої гейміфікації №2 - Ribbon Hero: гра, яка навчить вас користуватися Microsoft Office

Ribbon Hero є доповненням, яке доступне при безкоштовному завантаженні пакета програм Microsoft, щоб допомогти користувачеві навчитись використовувати всі основні інструменти і засоби Office 2007 або 2010. Після установки, гра легко може бути запущена з будь-якої базової програми Office, такої як Word, Excel або PowerPoint. У самій грі користувачеві необхідно вирішити проблему, а за її виконання він отримає очки досягнень.

Проблеми згруповані в чотири розділи: робота з текстом, дизайн сторінки і макету, художнє представлення і більш узагальнений розділ швидких завдань. У перших трьох секціях кожна задача знайомить користувача з ключовою особливістю і надає їм можливість редагувати зразок документу, використовуючи цю функцію. Швидкі завдання не пропонують конкретних проблем, але дозволяють накопичувати додаткові бали. Половина всіх доступних завдань розв’язується паралельно з випробуваннями з перших трьох розділів, а інші очки можуть бути зароблені при реалізації тієї ж функції за межами гри.

Microsoft витратила багато сил для розробки невеликих завдань і забезпечення негайного зворотного зв’язку для довідки . Крім того, зберігаючи рівень складності керованим, але досить складним, і забезпечуючи належну підтримку, щоб гарантувати успіх, гра заохочує подальший розвиток навичок у Office.

Ще однією особливістю Ribbon Hero є її здатність відстежувати прогрес користувача в процесі навчання використанню функцій і інструментів Office, а також відповідний рівень складності завдань. Не тільки навчаючи користувачів в процесі гри, а й продовжуючи тестування за її межами. Гра може відрегулювати зміст навчання, щоб гарантувати використання тільки тих функцій і інструментів, з якими вони раніше не стикалися.

Ribbon Hero також можна пов’язати з Facebook - кожен користувач ділиться своїми результатами і порівнює власні успіхи з друзями, які також грають в неї. По суті, Ribbon Hero являє собою програмне забезпечення, ігровий підручник, який також може бути пов’язаний з соціальними стосунками. Це один з кращих прикладів корпоративної гейміфікації в освіті.

Примітка: у гри Ribbon Hero є продовження, Ribbon Hero 2: Другий шанс. У ній доданий елемент «подорожей у часі», де користувач може стежити за головним героєм, Clippy, в різні епохи. Показани періоди: Стародавній Єгипет, Стародавня Греція, Середньовіччя, Відродження, 1960-ті роки і майбутнє. В кожному випадку є кілька завдань, які повинні бути завершені для переходу в наступний період.

Приклад освітньої гейміфікації №3 - ClassDojo: перетворює клас у гру з нагородами і зворотним зв’язком

ClassDojo - це інструмент для управління цілими групами учнів, який допомагає педагогам покращити поведінку учнів у своїх класах. Учитель сам обирає які види дій він вважає «корисними» і за які учні отримують нагороди.

Кожен студент отримує аватар, який буде відображатися в його профілі ClassDojo. Учитель може спілкуватися зі своїми підопічними і нагороджувати їх простим натисканням кнопки на своєму мобільному пристрої або комп’ютері. Зворотній зв’язок скорочує витрати часу, в результаті чого позитивне підкріплення допомагає студентам досягати поставлених цілей, що підвищує внутрішню мотивацію вчитися далі. Система дає студентам можливість переглянути дані про їхню власну поведінку, поведінку їхніх однокласників та кращих учнів у школі.

Система також забезпечує друк і відправку звітів по електронній пошті для батьків і шкільної адміністрації. Все робиться простим натисканням кнопки на мобільному пристрої, ноутбуці або планшеті - не потрібно додаткове введення даних або інша паперова тяганина. Це економить час вчителів, дозволяючи їм приділяти більше часу процесу навчання і самим студентам.

Приклад освітньої гейміфікації №4 - GoalBook: відмінний інструмент для розробки індивідуальних навчальних планів під кожного студента

Goalbook - це онлайн-платформа, яка допомагає вчителям, батькам і самим учням спільно відслідковувати прогрес навчання. Об’єднуючи особливості соціальних мереж та індивідуальної програми навчання (IEP), програма робить процес утворення простим і для студентів, і для викладачів. Учні спільно з вчителям формують цілі та кроки-завдання, які потрібно зробити щоб досягти цих цілей.

З GoalBook вчитель може легко отримати доступ до профілів всіх учнів і переглянути їх цілі. Учитель може стежити за успіхами кожного студента, з якою швидкістю і як саме вони виконують завдання. Коли мета буде досягнута, вчитель може швидко оновити анкету студента, а потім поділитися його успіхами з іншими. Через звичайний сайт педагог може легко оновлювати і відзначати досягнення будь-якого з учнів, а також бачити, як вони на них реагують.

Дивовижний інструмент гейміфікації для будь-якої спеціальної педагогічної освіти, GoalBook економить годинник обліку, що дозволяє негайно повідомляти батькам своїх учнів і первинним інструкторам про будь-які зміни, прогрес або проблеми. Відмінне рішення освітньої гейміфікації.

Приклад освітньої гейміфікації №5 - The World Peace Game: політична симуляція в класі

Геніальне творіння педагога Джона Хантера з Вірджинії, World Peace Game є масштабним і складним політичним моделюванням, яке запрошує молодих студентів досліджувати світ. У дітей з’являється можливість вивчити світове співтовариство і природу складних відносин між країнами.

Дозволяє дивитися на світ з точки зору соціальних, економічних і філософських питань, а також зіткнутися з проблемами в наслідок екологічних криз і безпосередньої загрози війни. В даний час, маючи понад 28 років безперервного розвитку, World Peace Game стала інтерактивним театром для студентів і студентських команд, зосереджених навколо великого географічного ігрового поля, що представляє вигаданий світ .

Учитель представляє інформацію, яка забезпечує початкові сценарії - це суміш існуючих умов, сприятливих ресурсів і політичних позицій, з урахуванням нових і мінливих чинників, починаючи від екологічних проблем і закінчуючи військовими конфліктами. Студентам пропонується використовувати свою уяву та навички, прагнути до співпраці і знаходити рішення, які принесуть користь як їх команді, так і «світовому співтовариствові».

Основною метою цього освітнього інструменту гейміфікації є досягнення достатньо гармонійного стану для кожної нації та підвищення глобального процвітання з найменшою кількістю військової інтервенції. Подальшим завданням для студентів з кожної команди буде більш глибоке розуміння критичної ролі інформації, і як вона використовується. Часто рішення, до яких приходять учні четвертого і п’ятого класу, досить інноваційні та дивовижні. Це не тільки гарний приклад гейміфікації в освіті, а й урок для нашого суспільства в цілому!

Приклад освітньої гейміфікації №6 - Coursera: інтерактивна і індивідуальна система освіти просто у Вас вдома.

Coursera являє собою освітню майданчик і соціальну компанію, яка співпрацює з провідними університетами, щоб перетворити деякі з їхніх програм в онлайн-курси для безкоштовного доступу всім бажаючим. Система містить багато різних курсів: від гуманітарних наук і мистецтва до інженерії та бізнесу. Курси представлені у вигляді коротких відео-лекцій з різних тем і завдань, які зазвичай виходять щотижня.

Прогрес виконання завдань і тестів може бути виміряний і опублікований в Інтернеті для відображення статистики і оцінок. У тому ж дусі, що й раніше розглянуті освітні системи з використанням гейміфікації, результати відразу ж повідомляються студенту, а також викладацькому складу для забезпечення якісного зворотного зв’язку. У деяких випадках також можна отримати нагороди або унікальні медалі.

Постійний зворотний зв’язок дозволяє студенту стежити за своїми успіхами і самостійно оцінювати розуміння матеріалу.

Цікаво ще й те, що найпопулярніший курс на Coursera присвячений гейміфікації.

Приклад освітньої гейміфікації №7 - Mr Pai’s Class: електронний помічник у класі

Іноді кращими прикладами гейміфікації є ті, які поєднують у собі безліч цікавих технологій і рішень. Учитель третього класу Ananth Pai, який працює в початковій школі Parkview Centerpoint у Міннесоті, вірить у потенціал ігор у освітньому процесі. Гра дозволяє студенту дізнаватися більше, вчитися швидше і на своєму індивідуальному рівні, а не хвилюватися про інших учнів у класі.

Він є прихильником інтерактивних навчальних ігор, які можна відтворювати як самому, так і з іншими студентами в класі, або навіть з учнями з інших міст, штатів або країн. Унікальним у Mr Pai’s Class є те, що тут використовується відразу кілька різних пристроїв і медіа-каналів. Не тільки комп’ютери з місцевими програмами та ігровими додатками, але і веб-інтерфейс або ігрова консоль (наприклад, Nintendo). Він використовував традиційні методи навчання в поєднанні з технологічними нововведеннями, щоб створити абсолютно оригінальні можливості для освіти.

У результаті цей цифровий помічник викликав величезний інтерес у учнів, поліпшення успішності з математики, ну і, звичайно ж, загальний ентузіазм. Часто такі програми, як гра Flower Power, дозволяють вводити як основні поняття з області економіки і бізнесу, так і розвивати свої математичні навички. Різні цілі «завдань», досягнення та нагороди роблять проект містера Пая таким цікавим і веселим. Так, навчання може бути цікавим - принаймні, більшість часу.

Захоплені відгуки від самих учнів, їх батьків, а також інших викладачів привели до нової шкільної тенденції щодо впровадження електронного помічника для роботи з класами. Це не просто освітня гейміфікація, а й спроба змінити саму концепцію навчання!

Приклад освітньої гейміфікації №8 - CourseHero: поліпшення взаємин між учителем і учнем через Інтернет

Course Hero являє собою інтернет-платформу для навчання студентів і портал для педагогів, щоб поширювати свої освітні курси та програми. Сайт збирає і організовує навчальні матеріали, які були завантажені педагогами, і формує широке сховище даних. Платформа надає такі матеріали, як навчальні плани, екзаменаційні квитки і навчальні посібники. Крім того, Course Hero пропонує доступ до зворотного зв’язку з педагогами, цифрові картки і відеолекції.

Цифровий flash-додаток дозволяє студентам створювати свої власні навчальні програми, які можуть стати доступними для інших. Це дає можливість задавати темп вивчення, щоб допомогти максимізувати число учасників. Крім того, система винагороджує студентів різними рівнями доступу на основі їх результатів і оцінок.

Характерною особливістю Course Hero є «Розділ курсів», який пропонує широкий спектр безкоштовних і платних онлайн-курсів. Кожен курс зазвичай складається з розділів, які викладаються у формі відео і статей, а також постійним тестуванням для закріплення матеріалу.

Деякі курси додатково згруповані в три основні напрями: підприємництво, бізнес і веб-програмування. Для студентів, які закінчують 5 або більше курсів в одному з напрямків, Course Hero надає унікальні нагороди та заохочення. Наприклад, запрошення на презентацію власного бізнес-плану, співбесіду в хорошій фірмі та/або грошовий приз.

Приклад освітньої гейміфікації №9 - Brainscape: закріплення даних шляхом постійного повторення ігрових концепцій

Представлений Venture Capital на Освітньому Саміті 2011 року Brainscape є мобільною платформою для навчання, яка допомагає студентам вивчати і головне запам’ятовувати будь-яку інформацію. Програма використовує адаптивні алгоритми для створення карток для запам’ятовування (такі використовуються щоб запам’ятовувати слова, формули або окрему інформацію), змінюючи послідовність показу карток залежно від того що учень знає, а що викликає у нього труднощі.

Метод застосовуваний в цій платформі відомий як Confidence Based Repetition. Після відповіді на кожне питання, учень відповідає на питання, скільки на його думку повторень саме цієї картки йому потрібно. Колір кожної карти також кодується за рівнем «впевненості» (що насправді означає, скільки разів учень правильно відповів на цю картку): від 1 - червоний для «невпевненості» до 5 - синій при «повної впевненості».

Така система складається з двох версій: перша пропонує безкоштовні, самостійно створені картки, а друга орієнтована на продаж педагогам і учням вже готових наборів карток з преміум-доступом. Цей приклад освітньої гейміфікації може бути відмінним інструментом для шкіл та університетів, оскільки він є найпопулярнішим додатком iPhone, перетворюючи старі картки для запам’ятовування у щось набагато більш корисне.

Приклад освітньої гейміфікації №10 - Socrative 101: мобільна взаємодія між педагогом і учнями

Багато учнів вважають школу сумною та нудною, але Socrative 101 робить все можливе, щоб це змінити. Ця платформа з використанням гейміфікації дозволяє простіше і швидше залучити учнів через освітні вправи у вигляді гри для ноутбука або мобільного пристрою.

Спочатку кожен викладач буде мати власний «номер кімнати», який можна повідомити студентам. Учні будуть приєднуватися до сеансу, зайшовши на m.socrative.com і ввівши номер кімнати. Викладач може спілкуватися зі студентами, взаємодіяти з ними, а потім ініціювати опитування або тест. Після того, як тест завершений, результати миттєво видно викладачу.

Спрямована на цифрове покоління, ця програма освітньої гейміфікації допомагає вчителям адаптувати уроки під сучасні стилі навчання і краще відстежувати результати. За допомогою мобільних пристроїв, будь-який клас може стати більш інтерактивним і цікавим. Щоб змінити студентські очікування, освіта повинна слідувати цьому прикладу, і цей майданчик може бути одним з перших кроків у прийнятті нової концепції.

Висновок: Освітня гейміфікація вже зараз змінює наше майбутнє.